— Не хвилюйся, мамо. Я не буду сваритися чи ставити в куток, бо це лише ваза. Купимо нову. — Ти… ти справді пам’ятаєш? І досі не можеш мені пробачити це?— прошепотіла вона, важко сідаючи на стілець і дивлячись на уламки.
— Не хвилюйся, мамо. Я не буду сваритися чи ставити в куток, бо це лише ваза. Купимо нову. — Ти… ти справді пам’ятаєш? І досі не можеш мені пробачити це?— прошепотіла вона, важко сідаючи на стілець і дивлячись на уламки. День починався абсолютно звичайно. Надворі панувала м’яка осінь, сонце пробивалося крізь жовте листя за вікном, … Читати далі