Вранці Вікторія встала раніше за всіх. Поставила чайник, заварила каву і сіла біля вікна. Темрява за вікном ще не розсіялася, тільки ліхтарі з вулиці ліниво блимали в калюжах. Було тихо. Занадто тихо, як перед бурею. У голові крутилися слова свекрухи. «Чужа». Слово липке, як клей. І не змивається ні кавою, ні душем, ні розмовами з … Читати далі
– Вона старша за мене всього на шість років, мамо… Заспокойся, заради Бога! – Господи! Всього… Ще й з дитиною! Мені погано… Синку, там, у шухляді комода, мої таблетки… …Анна Ігорівна страждала вже не перший день. Їй було з чого сумувати. Єдиний син, її Тоша, збирався одружитися. Але не сам цей факт лякав люблячу матір, … Читати далі
“– Не тягтиму. Я коханка вашого чоловіка! Усі ці роки ми з ним зустрічалися. Так! Не робіть великі очі й не зомлівайте… Юля готувала вечерю, чоловік Олексій мав повернутися за годину. Десятирічна донька Каріна займалася танцями. Вона прийде за пів години, кине сумку і сяде за стіл в очікуванні вечері. У цей час вона розповідатиме … Читати далі
“Оля, а ці ваші зайві кілограми? Хіба це не проблема? – мати Діми не здавалася. -На мій погляд, у мене немає зайвих, тим більше, що мого майбутнього чоловіка вони влаштовують. Не всім же бути дюймовочками і тростинками. – Оля глузливо оглянула Олену і маму Діми. Від такого нахабства Олена спалахнула -Мамо! Ти купила чай для … Читати далі
“-Зачекайте, – сказав він. – Я вийшов на секунду на вашій станції, а коли повернувся у вагон моїх речей не було. Глянув у вікно, а там якийсь чоловік ішов з моєю сумкою. Я вискочив за ним, але він вже десь зник… -І що ви не могли назад повернутися у вагон, а потім вже розбиратися, – … Читати далі
Іра була найнепримітнішою гостею на дні народження Марини. Дівчата навчалися разом у коледжі. Марина широким жестом запросила всіх, хто зможе прийти, але багато дівчат виїжджали на вихідні додому по селам. Іра, скромна і тихенька, наважилася скористатися пропозицією. Вона ж нікуди не ходить, а їй теж недавно виповнилося вісімнадцять, як і Марині. Ось тільки відзначати із … Читати далі
“– Як так? Бабуся завжди казала, що подбає про мене! — вигукнула Оля, стоячи перед родичами Павла та Ольгу виховувала бабуся, Катерина Василівна. Жінка освічена і статна, з характером, якому могли б позаздрити багато чоловіків: вона була непохитна. Події її молодості були сповнені викликів та нестабільності, і це навчило її бути обачною та часом жорсткою. … Читати далі
“Не може мати сина так просто невідомо кому віддати! Я ж неосвічена, лінива, поїсти люблю. Хіба для такої, як я вона, Вітю виховувала? Мабуть, мріяла за піаністку якусь заміж видати. А ось я. Та будь-яка б мене зі світу в перший місяць звела. А ця – я вибір сина поважаю, якщо він тебе любить, то … Читати далі
Олена їхала вечірньою електричкою додому в засмученому настрої і думала: “Чорт мене підштовхнув поїхати сьогодні на дачу, адже я не хотіла, але всупереч своїй інтуїції, зібралася і поїхала”. А інтуїція Олену ніколи не підводила, ще коли збиралася на дачу, інтуїція їй підказувала, що потрібно залишитися вдома. Не прислухалася… Не поїхала б, і нічого не побачила … Читати далі
– Здрастуйте, ви Тамара Іванівна? – Запитав тихий жіночий голос по телефону. – Так, це я! Чим можу бути корисна? – Я ніяк не можу додзвонитися до вашого сина, у нього що номер змінився? – Жінка, ви спершу переставтеся і поясніть – що ви хочете від мого сина, якщо ви на мій номер зателефонували. – … Читати далі