Соломія стояла посеред супермаркету, тримаючи телефон біля вуха. Навколо ходили люди з візками, шуміли каси, а в неї всередині все просто горіло. Вона дивилася на екран смартфона, де в банківському додатку червонів свіжий списаний платіж за дорогий холодильник. Велика, просто величезна сума для їхньої родини. «Солю, ну не починай при людях, мама ж попросила, у неї старий зовсім зіпсувався», — бурмотів у слухавку Тарас. Голос чоловіка звучав винувато, але водночас із якоюсь звичною, роздратованою захисною реакцією. «Не починай?!» — дівчина ледве стримувала сльози обурення. Вона подивилася на свій кошик, де лежали хліб, овочі та курка. Вона просто залишила його біля полиці з крупами і попрямувала до виходу. Купувати все це вже не було за що. На рахунку залишилися залишки, яких вистачило б хіба що на кілька батонів. Ця історія була далеко не першою. Це був уже третій випадок за останні два місяці
«Ти взагалі тямиш, що робиш?! На картці залишилися якісь копійки, а нам ще жити майже два тижні!» — Соломія стояла посеред супермаркету, тримаючи телефон біля вуха так міцно, що пальці аж біліли. Навколо ходили люди з візками, шуміли каси, а в неї всередині все просто горіло. Вона дивилася на екран смартфона, де в банківському додатку … Читати далі