— Ну як тобі? — з захопленням у голосі спитала Ірина у свого чоловіка. — Це щось неймовірне! — відповів їй Олексій. Він вже годину ходив по квартирі й роздивлявся меблі, які зранку привезли майстри. У повітрі витав запах свіжого… Продовжити читання →

– Ось тут диванчик на кухні зручний є, я думаю, що кілька днів ти зможеш тут заночувати, – спокійно мені каже син. Я промовчала, бо була дуже втомлена з дороги, адже приїхала додому у відпустку під самий Новий рік, довго… Продовжити читання →

– Слухай, Юля, я так більше не можу! Давай квартиру знайдемо та з’їдемо?! – пошепки промовив Стас, зачинившись із дружиною у ванній кімнаті. – Стасе, ми не потягнемо іпотеку, або орендовану квартиру. За машину ще не розплатилися… – відповіла Юля,… Продовжити читання →

Треба щось робити, адже вона зранку нічого не їла… Настя, відкрий, ну хоч на хвилиночку… — Мамо, марно, нічого не допомагає, може, швидку викликати… — Аня, заспокойся, треба поговорити з нею…. — Як поговорити? Вона ж не відкриває, уявляю, скільки… Продовжити читання →

П’ять років тому в родині сталася важлива подія. Тетяні Петрівні у спадок дісталася дача. Пішла з життя якась там родичка, майно якої в різному розмірі дісталося Тетяні Петрівні та її сестрі з братом. Квартиру родички взяли брат із сестрою, а… Продовжити читання →

Надія Вікторівна поправила окуляри та подивилася на годинник. Шість вечора, Олег із Мариною запізнювалися вже на пів години. Втім, нічого нового – пунктуальністю ця парочка ніколи не вирізнялася. Вона зітхнула і продовжила перебирати квитанції, акуратно розкладаючи їх по стосах. За… Продовжити читання →

– Мамо, кава закінчилася, – телефонує мені в Італію старша донька. – Ну і заодно передай 500 євро, дуже треба. – Марино, я ж уже попереджала, що не зможу більше вам грошима допомагати, бо маю один задум, – кажу. –… Продовжити читання →

— Ольго Павлівно, я не можу взяти Поліну до себе на роботу, — обережно промовила Анжела. Свекруха вже кілька разів просила влаштувати свою доньку до неї в компанію. — Ну чому ж? Вона тямуща, закінчила університет, заміжня. Якщо думаєш, що… Продовжити читання →

У дитячому будинку йому не сподобалося, тому, коли приїхала тітка, татова сестра, і сказала, що забере його до себе, Дмитрик зрадів. Тітку він знав погано, вона всього рази три приїжджала до них у Харків і скаржилася, що її брат надто… Продовжити читання →

– Зачекай, то ти хочеш сказати, що ти тут в Італії навіть не заради своїх дітей, а чужим допомагаєш? – з подивом питають мене жінки, такі ж, як і я, заробітчанки. – Ну чому чужі, так, вони мені не рідні,… Продовжити читання →