Галина і Дмитро поверталися до міста. Вони їздили дивитися будинок, який хотіли купити. Доля звела їх у тому віці, коли діти вже виросли, коли підростали онуки. Обоє були самотні, обом хотілося свого простору, свого спільного житла. Але в покупці саме цього будинку Галина ще сумнівалася – аж надто це село далеко. Хоча будинок добротний і […]
Ніна жила з мамою у великій трикімнатній квартирі в центрі міста. Не одружилась, дітей не мала, але не тому, що не хотіла – просто не склалося. А ще, мабуть, тому, що завжди була біля мами. Спершу – бо хворіла, потім – бо мама старіла, а далі – бо без неї мама вже й не могла. […]
– Я не зрозуміла! Як це ти більше не будеш до бабусі їздити? Вона до тебе звикла! Сумує! Ти ж у неї, можна сказати, єдина залишилася, окрім мене! Людмила Павлівна кричала так, ніби її невістка, Марина, щойно продала батьківщину. Марина байдуже чистила апельсин, притиснувши телефон до вуха плечем. Вона вже звикла до наїздів свекрухи, але […]
– Яно, мені мама сьогодні дзвонила. Вона збирається приїхати, – сказав Павло своїй дівчині. – Чудово! – відповіла Яна. – Я нарешті з нею познайомлюсь. – Яно, тільки розумієш, яка справа: мамі може не сподобатися, що ми з тобою живемо разом. – Вона вважає, що спільне проживання до шлюбу неможливе? – здивувалася Яна. – Зазвичай […]
— Леро, нам терміново потрібно поговорити. Це дуже серйозно! О котрій ти повернешся додому? Голос чоловіка Валерії звучав схвильовано, тож жінка не на жарт злякалася. — Що сталося, Славко? — запитала вона. — Я не можу по телефону. Коли ти прийдеш додому? — У мене запис до перукаря на шосту вечора. Але якщо сталося щось […]
Ганна повернулася з Іспанії після шістнадцяти років важкої праці. Виносила чуже сміття, витирала пил, готувала, годувала чужих дітей, а у вільний час – плакала за своїми. Вона поїхала, коли молодшій доньці було десять а синові – дванадцять. Поїхала не з легкої душі, а з розпачу – не було за що жити, чоловік помер, а борги […]
– Мамо, ти де? – схвильовано кричав у слухавку син. – Куди зникла? Я з роботи прийшов, а вечері нема! – У Наталі своєї спитай, чому вона не приготувала. – То вона тут до чого? Вона також голодна! – Валеро, ти одружений чоловік! Домовтеся якось між собою і приготуйте поїсти… – Ви знову вчора до […]
— Ні, навіть не просіть! — Ніна Василівна категорично махнула рукою. — Ваша дитина — ви її і виховайте! В принципі, це було справедливо: коли дочка дізналась, що при надії, мама відразу попередила, що допомагати буде помірно — і, бажано, лише грошима. Принаймні, роботу, щоб няньчитися з онукою, не кине. І це, в наш непростий […]
– Ідіть негайно! Щоб вашого духу тут не було, – Артем тягнув тещу, яка ледь стояла на ногах, до чорного ходу ресторану, – і прикрийтеся чимось. Я викликав таксі, зараз під’їде. – Артеме, не сердься на мене, всім же сподобалося, було весело, – говорила Олена Іванівна заплутаною мовою, – а де моя донька, Дашенька, чому […]
— Марку, передай Ані соусницю, — вимовила Світлана Анатоліївна спокійно й чітко, але я встигла помітити, як сіпнулась її губа — ледве вловимий знак зневаги. Я повільно підвела погляд від тарілки. На бездоганно білій керамічній поверхні застигла темно-червона пляма бурякового соку — мов доказ чогось недоброго. Мій чоловік Марко здригнувся, потягнувся через стіл і, ніяково, […]