Павло обладнав дитячу кімнату, купив все необхідне… А як же ж?! Його кохана Оленка от-от мала народити. Він спеціально оформив відпустку. В Олени народився син. У день виписки Павло вирушив зустрічати Олену на своєму авто… Коли Олена з’явилася в дверях, то Павло з величезним букетом квітів попрямував до неї. І тут раптом перед жінкою зʼявився … Читати далі
“Я йду від тебе. Зустріла іншого. Не шукай мене, потурбуйся про доньку. З тобою їй буде краще. Вибач. Таня – Іван, не одружуйся ти з цією Танькою! – говорила синові Віра Дмитрівна. – гуляща вона. У селі про неї що тільки не кажуть! – Мамо, мені все одно хто і що каже. Брехня це все. … Читати далі
“— Тобто ти летиш з нею у відпустку, яку ми планували? За наші гроші? — Наші гроші нікуди не зникли, просто я лечу з Оленою замість тебе. Анна поклала останню блузку в гарну нову валізу й задоволено усміхнулась. Довгоочікувана поїздка до Туреччини була зовсім близько — залишився лише тиждень. Вона вже уявляла собі тепле море, … Читати далі
– Мало не попався! – говорив чоловік приглушеним голосом. – Ти уявляєш, Ольга вчора побачила, як я на зупинці висаджував Василину. Я думав, що вмить посивію, але все обійшлося. Вдалося виправдатися. По шкірі Ольги поповзли мурашки. Вона взяла машину чоловіка, оскільки її автомобіль перебував у ремонті, а треба було поїхати до передмістя та відвідати батьків. … Читати далі
“– Як недоречно цей їхній ювілей, – сказала вона. – Знайшли час відзначати та ще й у селі. До Люби долинули уривки фраз незадоволеного чоловіка. Вона зрозуміла, що брат чоловіка запрошував їх на двадцятип’ятирічний ювілей спільного життя, або, як кажуть, на срібне весілля Телефон Ігоря дзвенів голосно й вимогливо, доки він не відповів. Дзвонив його … Читати далі
Чоловік робив це щоп’ятниці. І завжди говорив «дякую». — Галя, я більше не можу! — Анфіса майже кричала в трубку, бо чоловік був на роботі і ніхто не міг її почути. — Ти розумієш? Не можу! Він мене дістав своєю правильністю, своєю розміреністю, своїм… всім! Вона стояла посеред ідеально прибраної спальні — свіжа постільна білизна, … Читати далі
Збирайся, Віро, ми їдемо до моєї бабусі! – Куди? – Віра насупила брови. – Денисе, ти що? Зовсім? Яка бабуся? Вона ж у тебе в селі живе! – В селі, а це якось змінює справу? – Звісно змінює, Денисе! Ти що? І що на твій погляд я, там робитиму? Денис усміхнувся. – А тобі не … Читати далі
Олена крутилася на кухні, наспівуючи веселу пісеньку. Настрій у жінки був просто чудовий. Аякже ж?! Сьогодні вона дізналася, що невдовзі стане мамою. Раптом у двері подзвонили. Олена витерла руки об фартух, вийшла в коридор, відкрила двері. На порозі стояв її чоловік Іван. – Що сталося? – захвилювалася Олена, побачвши, що в Івана на очах сльози. … Читати далі
— Яка у тебе люстра, Ганно Павлівно, — сказала Карина, піднявши голову. — Справжній кришталь? Голос нареченої онука був солодким, тягучим, як липовий мед. Він огортав, але чомусь від нього ставало тільки тривожніше. Я відірвалася від нарізання лимона і подивилася на неї. — Чеський. Ми з дідом діставали, — відповіла я, намагаючись, щоб голос звучав … Читати далі
“– Навіщо матері дві кімнати? Їй уже шістдесят п’ять. Гостей вона навряд чи прийматиме, а з тітками – своїми сестрами – вона і на кухні може попити чай. – Чесно кажучи, однокімнатної квартири матері – за очі та за вуха вистачить Лідія Олексіївна знала, навіщо до неї прийшли син та дочка. Ця тема промайнула в … Читати далі