Магда не розуміла, чому її речі перекочували зі спальні – до вітальні. Усе було розкидане на дивані, стільцях. – Павле, ти що, затіяв генеральне прибирання в шафі-купе? – запитала в чоловіка. – Тепер – це твоя кімната. А спальня – моя. До речі, я замок вставив у двері спальні. Зі мною тут буде жити моя … Читати далі
Я живу давно сама, так вийшло, що в мене є гарна робота і дуже хороший дохід. Я зібрала гроші і купила собі велику квартиру. У моєї керівника саме їхали родичі за кордон жити, і вони продавали квартиру з усім вмістом. Тож я взяла валізу зі своїми речами і переїхала. Квартира була велика, великий балкон і … Читати далі
– Мам, – опустивши очі почав Микита, через два тижні після весілля – ми з Танею вирішили харчуватися окремо. Завтра привеземо новий холодильник, будемо там свої продукти тримати. Я так і присіла. – Синку, а чому? – Нам так зручніше – промимрив син і поспішив піти на роботу. І справді на кухні, яку ми колись … Читати далі
Свого часу Ірина дуже гнівалася на матір за те, що вона ризикнула бути щасливою по смepті батька. Минуло сім років, відколи його не стало, але дівчинка, стиснувши зуби, ніяк не сприймала вітчима. Хоча він, здавалося, ладен був їй небо прихилити. «Ви чужий», – казала йому, вкладаючи у погляд усю ненависть, на яку лишень була здатна. … Читати далі
Материн заповіт Колектив, у якому працювала Діна, збирався на прощу. Їй не дуже хотілося мандрувати до святого місця, але на роботі існувало правило: ініціативи шефа не обговорюються і не ігноруються. А в неї «гоpить» бухгалтерія у невеличкій фірмі, де підробляла. Грошей Діні не вистачало відтоді, коли пішов із сім’ї чоловік. Тоді Дімкові, синові, було три … Читати далі
Ася відключила телефон, закуталась в плед і сиділа на дивані, не рухаючись кілька хвилин. Худенька, маленька, – вона була схожа на поpaненого горобчика. Поплакати б, але сліз чомусь не було. Вона згадувала свою зустріч з Максимом, його захоплений погляд, його слова в перший же вечір: – Все життя таку як ти шукав. І Ася потягнулася … Читати далі
– Якби не мати, я б ніколи сюди не приїхала! – з порога кинула Олена, стискаючи в руці мокру парасольку. Брат Костя стояв у передпокої. – А я думав, ти й заради неї не приїдеш, – сказав він холодно. Дощ лив стіною. Старий будинок рипів під натиском вітру, ніби видихав біль, що скупчився за роки. … Читати далі
– Дякую, Єво, що все зробила. Ти нам дуже допомогла. А тепер ти вільна. До речі, коли ти плануєш переїжджати? Марта, як завжди, намагалася виглядати по-діловому і швидко вирішити всі питання. – А чого я маю переїжджати? – здивовано запитала я свою сестру. – Тому що це моя бабуся, і я – її пряма спадкоємиця, … Читати далі
Лєра вже допивала каву, коли пролунав дзвінок у двері. «Дивно, хто це може бути так рано? Може, Вітя щось забув?» — промайнуло в її голові. Їхнє весілля з Віктором відбулося лише три дні тому. Відпустку вони вирішили відкласти — фінансів не вистачало, тож насолоджувались першими днями шлюбу вдома. Сьогодні Віктор пішов на роботу — вперше … Читати далі
Микола цілий день на роботі все думав про свою дружину Ірину. Вона вчора зварила обід і почала генеральне прибирання в квартирі! Його це так порадувало, але він не подав виду, боячись наврочити… Ніби ж нічого особливого не сталося? Так, але до цього моменту все було інакше… Ірина, його весела Іринка, сумувала за донькою, якої не … Читати далі