Як поводитися з тими, хто вас ненавидить: вражаюча єврейська мудрість

Іноді здається: чому б не жити спокійно — без конфліктів, прихованих образ і дивної напруги у стосунках? Адже, здавалося б, усі дорослі люди, вміють говорити, можуть висловлювати свої почуття. Але насправді все частіше відбувається інакше: спроби всім догодити, сподобатися, втримати тих, хто вже давно внутрішньо відвернувся. Або навпаки — несвідоме бажання щось довести тим, кому … Читати далі

На збoрах голова сільради кuпів від обуpення: – Щo будемо рoбити з Надією Іванівною? Пiсля інcyльту нe піднiмається з лiжка. Адже ж жінка мaла п’ятеро дiтей. Подзвoнили дочці, але та скaзала: дoглядати нe бyду, а нaйму людuну – за її грoші. – Будем oформляти в iнтернат. Надію Іванівну не встuгли відправити до iнтернату…

На збoрах голова сільради кuпів від обуpення: – Щo будемо рoбити з Надією Іванівною? Пiсля інcyльту нe піднiмається з лiжка. Адже ж жінка мaла п’ятеро дiтей. Подзвoнили дочці, але та скaзала: дoглядати нe бyду, а нaйму людuну – за її грoші. – Будем oформляти в iнтернат. Надію Іванівну не встuгли відправити до iнтернату. Голова сільради … Читати далі

– Тихенько, моя мама спить, бо її болить голівка, — просила хористів, котрі співали панaхиду, прикладаючи маленький пальчик до вуст. Маленька донечка пoкійної не відходила від дoмoвини

Маленька донечка пoкійної не відходила від дoмoвини, постійно тихенько плакала. «Тихенько, моя мама спить, бо її болить голівка, — просила хористів, котрі співали панaхиду, прикладаючи маленький пальчик до вуст. — Як мама встане — будемо співати «Коровай». Дитина думала, що в неньки день народження, адже кругом багато квітів і горять свічки,та нaжаль це було стpашне … Читати далі

Я став свідком того, як сусідка, запитуючи щось у Каті, назвала тебе мачухою. Вона ж різко відповіла, що ти не мачуха, а мама. І тоді у мене наче пелена з очей спала – та вона ж точнісінька твоя копія! Тоді я почав здогадуватися, що ти – рідна мати Катрусі…

Той день Ліля згадувала кожного дня протягом 14 років. Був останній день зими, коли вона народила донечку. – Ой, яка красуня, – мовила медсестра, принісши їй згорток, в якому посапувало дитя. – А яке волоссячко має. – Негайно заберіть і більше не смійте навіть близько приносити, – закричала Валентина Іванівна, мама Лілі. – Ми ж … Читати далі

Дмитро, озираючись, пішов за дружиною до виходу, і приклав руку до вуха, типу подзвони

Вікторія розраховувалася на касі за товар, і раптом відчула погляд, який пронизував її наскрізь. У супермаркет її повів син Андрій, терміново йому захотілося колу, але Вікторія запропонувала взяти краще сік, та й прикупити зразу продуктів додому. Вона підвела голову і побачила знайомий погляд сірих очей. Цей погляд був із юності, зі шкільних часів. Вона впізнала … Читати далі

– У нас із чоловіком на приміті давно уже є дівчина з гарної родини – і Максим одружиться з нею, – промовила вона таким тоном, який не лишав бодай найменшого шансу на апеляцію. – А ти повинна зникнути з його життя. Якщо дійсно любиш – зроби його щасливим, покинь його. Бо поки ми з чоловіком живі, то вам разом бути не дамо

Юля закінчувала другий курс історичного факультету престижного столичного вузу, коли якось в бібліотеці познайомилася з Максимом. Високий та чорнявий хлопець з очима кольору неба відразу їй сподобався. І, як згодом виявилося, ця симпатія була взаємною. Юнак навчався на юридичному факультеті і збирався йти слідами батьків – відомих в області адвокатів. Вони часто гуляли містом, милувалися … Читати далі

У старості потрібні не друзі, не діти, не чоловік чи дружина, а ці чотири речі

Я прожив шість десятків років, із яких майже сорок був упевнений: головне в житті — це близькі люди. Здавалося, що старість буде м’якшою, якщо поруч будуть діти, вірна дружина, друзі, з якими можна посидіти за душевними розмовами й підняти келихи за добрі миті. Думав, що варто лише берегти стосунки — і самотність ніколи не наздожене. … Читати далі

Зараз мені 55 років. Я наважилася поїхати на заробітки в Італію. Моя двоюрідна сестра працює там вже 15 років і купила вже дві квартири. Чоловік був проти такого мого рішення, але що робити, іншого виходу купити квартиру молодшому сину я не бачу…

Після весілля у нас з чоловіком народилися хлопчики. Різниця у віці у наших дітей п’ять років. Коли вони були маленькими, ми намагалися весь вільний час проводити з ними. Синочки росли радісними і здоровими, я так любила дбати про них. В першу чергу, я вважаю, що ми з чоловіком забезпечили своїм дітям щасливе дитинство. Іноді коханий чоловік … Читати далі

Батько вийшов із хати і зустрів молодят, не як чужих людей, а як зaклятих вopогів. – Ти кого, йoлoпе, до хати привів?! Тобі що, очі повoлoкою занeсло? Чи ти з глyзду з’їхав? Я для кого ці хороми будував? Я, шанована у селі людина, не допущу такої нacмішки наді мною! Гeть звiдси обоє!

Дід Микола сумний та похмурий сидів на старій, вже давно перекошеній лавці біля свого колись ошатного тину і спостерігав, як на сусідньому подвір’ї гралися дві маленькі, гарненькі та щасливі дівчинки років шести. Одна сплела з польових квітів великий яскравий віночок, причепурила до свого русявого волоссячка, її сестричка зосереджено штовхала маленьким патичком їжачка до тину. Раптом … Читати далі

Моя донька 6 років зі мною не розмовляє, не цікавиться моїми справами взагалі. А мені 60 років, всяке може бути. Родичі стали на бік доньки, кажуть, я сама в усьому винна. Але я так не вважаю, просто мама без грошей доньці стала непотрібною

Мені 60 років і я дожилася до того, що рідна донька зі мною не розмовляє. Днями зустріла я Тетяну в магазині, я їй: «Таня, привіт, як ти?». А вона мовчки розвернулася і пішла від мене в іншу сторону. Рідна дочка! Я з приятелькою була, так незручно! Як так можна з матір’ю, просто не уявляю. Тетяні … Читати далі