“— Негайно забери стару з мого дому, — кричала мати в слухавку розгубленому синові. – Я її все життя терпіти не могла, а тепер що ж, підгузки міняти? Хвору бабусю відправили доживати до онука. А дізнавшись, що лежить у нотаріуса,… Продовжити читання →

– Ти уявляєш, ця ненормальна зібралася стати мамою, – Єгор подзвонив сестрі в середу вранці. – Давай зустрінемося після роботи – треба поговорити. – Добре, звільнюсь о шостій. – Домовилися. В «Шинок» підемо? – Як скажеш. Кафе «Шинок» було для… Продовжити читання →

– Мамо, ми серйозно поговорити приїхали, – Андрій поставив на  стіл магазинний пиріг і ніяково усміхнувся. Людмила дивилася на сина та невістку, які розташувалися в її маленькій кухні, наче готувалися до переговорів. Юля нервово поправляла волосся, Андрій барабанив пальцями по столу. Щось… Продовжити читання →

“– Нас п’ятеро у цій дірі! Буде шестеро! Куди ви зібралися ще одного пхати? – Обурилася старша донька – Аня, купи торт! Сьогодні у нас радість! – мама сяє, простягаючи гроші. Я завмираю з підручником у руках. Радість? У нашій… Продовжити читання →

“– Ну що, дочекався? Пів міста вже знають, що твоя Анька творить! Один ти сліпий і глухий! І з роботи дозволив їй піти – «Анечці треба за Катею доглядати!» – А чого її доглядати, дівці тринадцять років, що вона одна… Продовжити читання →

– Мамо, ти взагалі в собі? Тобі, мабуть, у лікарні не те лікували! Як можна було порівняти мене, та цю..? – Аліна підбирала найприкріше слово, щоб мати швидше зрозуміла всю глибину її обурення. – Не соромся, назви, як є. Катя,… Продовжити читання →

“– Яка поліція, Борю? Через флакон духів? – обурилася свекруха Майя стояла перед відкритою шафою і перебирала вішаки, на яких висіли її блузки та сукні. Вона ніяк не могла знайти шовкову блузу кольору лаванди, яку збиралася надіти на роботу. –… Продовжити читання →

“– Там у тебе вдома паніка. Мама плаче. – сказала Катя. – Вона мені не мама! Але я знайду свою справжню матір. Я знайду! -Як заклинання повторила Аня – Я вам точно кажу, вона – ця… прийомна. Подивіться, Кулішови –… Продовжити читання →

– У них що, родичів немає? Навіщо ти привела їх? Шкода тобі… Шкода? А нас не шкода? Ми самі тут ледве поміщаємось! Завтра ж дзвони в опіку, я тобі сказав! Нехай вони розуміються! Іван злісно дивився на дружину. Вона щойно… Продовжити читання →

– Все! Мій терпець урвався! – Крикнув Максим, як тільки з Анею увійшли до квартири. – Ти колись навчишся тримати язик за зубами? — А що я сказала? – обурилася Аня. — І ти ще питаєш? — промовив Максим з… Продовжити читання →