Future Investments

Зайшов у свою двокімнатну квартиру. Добре, хоч квартира придбана до одруження, і дітей не було ні після першого, ні після другого шлюбу. Розслаблено сів на диван. Тут на телефоні заграла мелодія. Посміхнувся, глянувши на напис: — Привіт, мамо! Як здоров’я?— Нормально. Синку, ти, коли приїдеш? На Восьме березня приїжджав і то одразу поїхав, а зараз уже липень. Батькові по … Читати далі

— Це, Ніночко, від мене подарунок, – свекруха простягнула коробку і м’яко посміхнулася. Коробочка була невелика, загорнута в пакувальний папір, блискучий, червоний. Можна було подумати, що це книжка або блокнот невеликого формату в м’якій обкладинці, але за вагою така легка. Ніна згадала про подарунок уже наступного дня, коли чоловік і свекруха поїхали на роботу. Нічого … Читати далі

Квиток на зворотний рейс Іра змінила в останній момент. Хотілося додому, до звичного укладу, до чоловіка. П’ять днів на морі освіжили, але тепер тягнуло до рідних стін. Вирішила зробити сюрприз — повернутися на добу раніше, нікому не кажучи. Автобус від аеропорту довіз до рідного району швидко. Липневий вечір дихав теплом, у повітрі висів запах липи … Читати далі

Коли не стало Марії, у хаті на краю села запанувала тиша. Володимир, її чоловік, залишився сам. Сусіди казали: – Тяжко йому буде без Марії, бо вона всюди встигала: і город, і хата, і кури, і корова. А він тримався. Вранці порав худобу, вдень виходив на подвір’я, щось майстрував, аби руки не були без діла. Сидіти … Читати далі

Сергій посварився з матірʼю і пішов на цвинтар провідати свого батька. Його не стало рік тому… Було тихо. Сергій дістав із кишені цукерки й поклав поряд з хрестом. – Як же ж мені тебе не вистачає, тату, – промовив він. – Навіть порадитися немає з ким. Мати тільки командує. Тату, тату, от би з тобою … Читати далі

– Шуро! Шурка! Стій! Не ходіть додому! – гукнула сусідка молоду жінку біля під’їзду. – Що трапилося, бабо Валю? – поцікавилася Олександра і міцніше стиснула ручку трирічного синочка. Її серце тьохнуло в грудях, передчуваючи недобре. – Там у вашій квартирі двоє… – зашепотіла Валентина Іванівна. – Давай убік відійдемо. Я коли шум почула на майданчику, … Читати далі

Надя була вже на п’ятому місяці, як Микола заявив, що в нього інша. Зібрав речі та пішов. Жити у квартирі можна було ще п’ять днів, за наступний місяць нема чим платити. Микола завжди платив сам. Вони були не розписані та вимагати, щось від свого мешканця вона не наважилася. Вона б звичайно могла жити, але гроші … Читати далі

– Ти зруйнувала нашу сім’ю і тепер чекаєш, що я буду в ясна з тобою цілуватися? Ти взагалі хто така? Ти мені навіть не мачуха, – зневажливо пирхнув Денис. Марині захотілося покласти слухавку, настільки мерзенно і прикро їй стало. Але вона твердо вирішила, що мусить хоча б спробувати. Перервати дзвінок зараз, означало здатися. – Денисе, … Читати далі

— Ти знову не ночував удома, Ігорю, — мій голос був спокійним, майже холодним. Але всередині все горіло, як від окропу. — Я… ну, ти ж знаєш, Ларо, у нас у клініці постійно якийсь завал. Пацієнт був екстрений. – Пацієнт? – Я посміхнулася. — Тільки чому твоя сорочка пахне жіночими парфумами, а в телефоні я … Читати далі

Коваленко на килим до головного. Олена здивовано подивилася на старшу медсестру. До Степанича? Степанич або Ігор Степанович був завідувачем їхнього відділення. Валентина похитала головою. – Олено, не знаю, що таке мало статися, щоб звичайну медсестру викликали до головного лікаря, але воно сталося. Що накоїла-то? – Я? У Олени стали такі круглі очі, що Валентина посміхнулася. … Читати далі