– Я, Ірино, батрачити на вашу ораву не наймалася! Кріпацтво давно скасували! Дві баби в одному будинку – це перебір! – Вона взяла сумку з лави. – Тож, як то кажуть, – карти вам в руки! Плита там, криниця за рогом, магазин за лісом. Розташовуйтеся
– А на обід у нас що буде? – Ірина стояла на порозі веранди в яскравому сарафані. Свіжа, з нафарбованими губами. – Хлопці на свіжому повітрі так набігалися, зголодніли дуже! – Додала зовиця, поправляючи ідеальну укладку. На годиннику було опівдні. Наталя мовчки витерла вологі долоні паперовим рушником, кинула його у відро для сміття під раковиною … Читати далі