Моя дочка і син живуть на сусідній вулиці, ми з чоловіком спеціально в свій час ділянку вибрали для будівництва так, щоб було неподалік від нас. Чоловік мій добре заробляв, він їздив на заробітки, був бригадиром, то ж гроші у нас завжди були. Ми вирішили спочатку про майбутнє дітей подбати. Купили дві земельні ділянки поруч, і […]
Днями я була у внучки на дні народження, після чого невістка на мене образилася. Все тому, що я поклала в конверт лише 400 гривень, цю суму вона вважає занадто мізерною. Та мені здається, що я все правильно зробила, спробую пояснити. Зараз мені 72 роки, я пенсіонерка, живу з чоловіком в селі. У нас дуже красивий […]
Іноді, на жаль, буває так, що життя складається дуже незвичайним чином, час швидко минає, а потім ти розумієш, що залишилася одна, а самотність дуже важко дається людині. Цим і хочу з вами поділитися, бо більше мені немає з ким навіть поговорити. В цьому році мені виходити на пенсію. Старість вже на підході, починаю про все […]
Так вийшло, що сина свого я виховувала сама, і було мені не легко, бо я все життя пропрацювала вчителькою, зарплата у мене була невисока, я постійно брала підробітки. Жили ми з моєю мамою, вона мене дуже підтримала тоді. З чоловіком ми розлучилися тому, що він захотів піти з сім’ї, йому просто набридло виконувати свої обов’язки. […]
Ми з чоловіком були доволі забезпеченими людьми, мали свій великий будинок, ростили сина і доньку. Коли мені було 46 років, мого чоловіка раптово не стало, і я вирішила їхати за кордон, в Італію. Родичі мене не розуміли, навіщо мені це, адже я забезпечена практично до старості. Та думала я не про себе, а про дітей, […]
Я живу в селі, і звикла за роки так, що до початку жовтня в мене вже порядок з городиною: все позбирано, поскладано, що в погреб, що в банки, на грядках вже нічого не було і можна чекати зиму. Але цього року я трохи занедужала, та й дощі періодично лили, тому я просила сина, аби приїхав […]
Мій Дмитро працює в Німеччині вже років 5, з кумом туди поїхав на заробітки. Це, можна сказати, врятувало нас від бідності, адже я тоді сиділа з другим дитям в декреті, у чоловіка теж роботи не було, в селі важко її знайти. Єдине, що виручало тоді мамина пенсія, мої невеличкі декретні виплати, та господарство, яке тримали […]
Щороку я приїжджаю додому, як правило, в кінці вересня, коли у мене день народження. В Італії я вже 18 років, останні років шість зі мною в Україну приїжджає Альберто, з яким ми зараз разом живемо. А цього року наш приїзд не дуже вдався, мене здивував зять, тепер навіть не знаю, що робити. Ми ще не […]
Так сталося, що зять мені став ближчим, ніж рідний син. Тому я вирішила, що запишу свою хату йому і внукам, а син нехай вибачає. Чотири роки тому не стало моєї дочки. Вони з чоловіком жили в місті, в невеликій однокімнатній квартирі, ростили двох донечок. Прожили разом 14 років, а потім моя Іванка захворіла і згасла […]
У мене є два сина і дві невістки. В Італії я працюю вже 20 років, сини якраз тоді одружилися, і ви не повірите, але відтоді всі звикли, що забезпечувати маю всіх я. Ні мої сини, ні мої невістки роботи не мали і не мають, а ті легкі підробітки, якими вони займаються, дозволяють їм хіба що […]