– Ти розумієш, мамо… Я його не підбирала! Він не просто вчепився в мене, він заліз по штанях під моє пальто! Я не знала, що таке буває і не повірила б нікому у житті, якби мені хтось розповів! Я взагалі не розумію, звідки він так пізно взявся на набережній? Випав сніг, і я не могла […]
Коли майбутнього зятя треба зіграти? Мені поголитися хоч треба, привести себе до ладу, щоб маму не налякати
Надя боязко постукала у двері сусіда. Дзвінок чомусь не працював. – Надя, привіт! Ти до мене? – запитав кучерявий хлопець в окулярах, відчинивши двері. – Привіт, Денисе. У мене до тебе розмова є. Точніше прохання. Можна зайти? – Так, звісно, проходь. Тільки в мене безлад, май на увазі. Надя зайшла до сусіда у квартиру. Дійсно, […]
Погостювавши в тітки Каті тиждень-другий, ми задовольняли її потребу в материнстві з лишком, на рік наперед до наступного літа, тож вона могла хоча б рік жити спокійно і не заздрити тим, у кого є діти
Щоліта ми з Оленкою жили у бабусі в селі. Але тітка Катя, яка не мала своїх дітей, теж хотіла випробувати щастя материнства і заразом дати бабусі відпочити, тому забирала нас до себе на тиждень-другий. Хоча бабуся завжди говорила, що їй не треба відпочивати від нас, вона і з нами відпочиває. І це чиста правда. Адже […]
До осені ще далеко чекати. Давай одружимося зараз, – благала Зоряна коханого, коли той їй освідчився і сказав, що на Трійцю старостів пришле, а на Михайла, восени, весілля відгуляють. Іван і сам розумів, що довго чекати, але грошей у нього зовсім не було, а яке планування весілля без грошей? – Зоряно, я в старости прийду, засватаю тебе, домовимося про дату весілля. Ти вдома кілька місяців зачекаєш на мене, а я поїду на заробітки тим часом. Я вже і бригаду знайшов – хлопці на будові працюють, сказали, що і мене візьмуть з собою. – Іване, я все розумію, але ж ти знаєш, яка у мене ситуація. До осені таки дуже далеко, і все може бути
– До осені ще далеко чекати. Давай одружимося зараз, – благала Зоряна коханого, коли той їй освідчився і сказав, що на Трійцю старостів пришле, а на Михайла, восени, весілля відгуляють. Іван і сам розумів, що довго чекати, але грошей у нього зовсім не було, а яке планування весілля без грошей? – Зоряно, я в старости […]
— Давай прояснимо ситуацію раз і назавжди. Будинок належить мені. Я ціную твою турботу й підтримку, але всі рішення щодо будинку ухвалюю я. Якщо твої родичі хочуть приїхати в гості — будь ласка, але тільки за запрошенням. Ніяких самовільних візитів, ніяких перебудов, ніякого планування за моєю спиною
Звістка про то, що діда не стало застала Яну посеред робочого дня. Вона сиділа за комп’ютером, коли прийшло повідомлення від матері: «Дідусь Мішко пішов з життя. Серце. Приїжджай, як зможеш». Яна не плакала — з дідом вони не були особливо близькі останні роки. Але щось обірвалося всередині… Дід Михайло Степанович завжди був. Просто був — […]
— Тітонько, візьміть кошенятко, і щастя вам буде! Кажуть, котики щастя в дім несуть! — усміхалася друга, як сонечко. Молода жінка зупинилася, важко зітхнула й зазирнула спочатку в коробку – біленька пухнаста грудочка відчайдушно просила порятунку своїм тоненьким «няв»
Вероніка ступала тихо, берегла кожен крок – під серцем носила довгождану дитину, що давалася їй нелегко. Лікарняні коридори вимотували душу й тіло, спустошували гаманець. — Тітонько, тітонько мила! — долинули до неї дзвінкі дитячі голоси. — Чи не потрібне вам кошенятко, часом? Погляньте, яке ж воно гарненьке! Вероніка виринула зі своїх тривожних думок і глянула […]
– Біжи збиратися, не бери ніяких речей, я тобі все куплю, тільки одягни якусь кофтинку, на вулиці не дуже тепло. – Алла придивилася і зрозуміла, що одяг на її дочці не новий. Дівчинка пішла збиратися
Алла у своєму рідному селі не була більше 5 років, як здавалося. Її донечку виховувала старенька мати. Одного разу на їхній двір в’їхала велика чорна машина. Вікна були затоновані. З автомобіля вийшла висока і струнка блондинка з довгим волоссям. Вона озирнулася, невдоволено поморщила носа і пішла до будинку, де стояла Валентина. В автомобілі сидів Святослав, […]
Тату, не треба було аж так витрачатися. Ну навіщо? Ти ж знаєш, що у нас все є, – Аліна ніжно подивилася на свого батька, який на хрестини онуку купив коляску за 20 тисяч гривень. Тато для Аліни був усім її світом, бо виховав її сам. Коли внук у нього народився, він не чувся від щастя, поїхав в магазин, вибрав найдорожчу коляску, і поїхав з подарунком до дітей. – Аліно, що будемо робити? Мама теж коляску купила, але ще дорожчу, ніж твій батько. Богдан покликав дружину на кухню, поки бабуся з дідусем гралися з онуком, щоб порадитися, що робити. Дві коляски їм точно не треба
– Тату, не треба було аж так витрачатися. Ну навіщо? Ти ж знаєш, що у нас все є, – Аліна ніжно подивилася на свого батька, який на хрестини онуку купив коляску за 20 тисяч гривень. Тато для Аліни був усім її світом, бо виховав її сам. Дружини рано не стало, а іншу жінку приводити в […]
— Мамо, батько знову гуляв до ранку. Не треба пускати його додому! Давай замкнемо двері, нехай на вулиці спить… Я його боюся! Ігор дивиться на це й виросте таким же! — плакала Інна. Батько влаштував скандал посеред ночі, вона бачила, як мати отримала від нього пару «комплементів» по шиї
— Тамаро, а я твого Васька бачила вчора в Ніни, — голос сусідки застав зненацька. Тамара саме займалася касою. — І тобі привіт, Ніно. Йди на іншу касу, моя закрита. — Та я вже все пробила. Я так, поговорити… — Нема про що тут говорити. Ти знаєш, що мій чоловік — сантехнік. Його викличуть — […]
— Твою маму відправимо в будинок для літніх людей, мою заберемо до себе, — оголосив чоловік. І дружина, і теща приголомшено переглянулися
Телефон здригнувся. Зінаїда Олексіївна здригнулася разом із ним. Ледве дотяглася до краю столу, взяла трубку, приклала до вуха. Одразу накрило голосом зятя: — Зінаїдо Олексіївно, як ви там? Договір готовий? — наче знав, що вона саме сиділа над документами про продаж квартири, своєї квартири. — Ви тільки не хвилюйтесь. Все зробимо, як треба. Зінаїда Олексіївна […]