– Я хочу розлучитись, – сказала Ірина досить буденним тоном. Вона стояла спиною до нього, ніби за вікном відбувалося щось важливіше за їхнє спільне життя. Андрій навіть не підняв на неї очей. – Добре, – тихо погодився він. Ірина завмерла. Вона чекала іншої відповіді, можливо, запитань. Що завгодно, окрім спокійного «добре». – Це все? – […]
Нас із братом у родині двоє. Ми завжди жили дружно, любили батьків, вони нас. Ходили в гості до бабусь, звичайна сім’я, ніколи ніякого поділу не було. Якщо мені купують іграшку, значить і братові теж, мені морозиво, йому таке саме. Ніколи б не подумала, що будемо з ним надалі сваритись через щось, бо дитинство і юність […]
– Мамо, а ти справді не будеш плакати, коли я з іншою мамою і татом поїду на море? Лізі чотири роки, вона базікає все, що спаде на думку. Тетяна дивиться уважно на дорогу, потім різко обертається до доньки. -Що? Лізо, ти знову? Досить уже вигадувати, пожартували й досить… – Але я не жартую, матусю, мама […]
– Та не буду я ці відходи їсти! – випалила Віка, відсуваючи тарілку з м’ясом по-французьки. – Суші там, чи тирамісу немає, чи що? Я завмерла, тримаючи ложку в руці, і подивилася на брата. Микола сидів, дивлячись на стіл, явно не знаючи, куди подітися. Наша мама, що сиділа навпроти, кашлянула, а молодша сестра Лєра похлинулася […]
Батька свого Арина не знала і ніколи не бачила, він зник ще до її появи. Звичайно, дівчинка питала про нього матір, але та тільки хмурилася і веліла займатися корисними справами, а не про нісенітницю питати. Бабуся теж була небагатослівна: – Пролітав повз сизий голубок, сів на гілочку і полетів, а нам тебе залишив. А крім […]
— Ми квартиру на Сергія переписали одразу ж, як ти вийшла заміж, — повідомила доньці Зоя Костянтинівна. — Ми з батьком порадилися й вирішили, що дачу теж залишимо синові. Світлано, не дивись так на мене! Сергію потрібен міцний фундамент. Тобі добре, ти за чоловіковою спиною живеш, всім забезпечена, а він як одружиться, що робитиме? Куди […]
Коли всі, хто прийшов попрощатися, розійшлися по хатах, біля свіжої могили залишився лише Федір. Він довго стояв у тиші, потім ступив уперед, торкнувся дерев’яного хреста і тихо промовив: – Обіцяю тобі, Марійко… Я жодну жінку не пущу до нашої хати. До самого кінця залишуся вірним нашому коханню. Минуло п’ять років. За цей час село помітно […]
– Віро, як це ти не підеш? Ти хоч розумієш, як мені буде без дружини на цьому весіллі? – в розпачі став проситися Петро. – Не піду, бо мені нема чого там робити. І тобі не раджу туди йти, – не відводячи погляду від дзеркала, спокійно відказала дружина. – Я не можу не піти, рідна […]
Семена знову не було. Ліза пройшлася будинком, помацала навіщось їхній весільний портрет. Так, сімейне щастя не було таким вже довгим. Але ж багато хто їй говорив, що помиляється вона, що зовсім не такий гарний Семен, яким намагається здаватися. Ліза не вірила. Для неї він був усім. Так красиво говорив, так ніжно тримав за руку. І […]
Баба Аня звично змітала з підлоги розбиту чашку і продовжувала лаяти Ваську, знаючи, що той до завтрашнього ранку на очі їй не з’явиться. Раніше, коли Василь був ще молодий і дурний, він реагував на бабині крики. Але, отримавши кілька разів ганчіркою і віником по заду, став розумнішим. І тепер за інтонацією та потужністю децибел безпомилково […]