– Ти, сестро, напевно і сама не розумієш, що твориш, – намагалася напоумити Мирославу її рідна сестра Жанна, коли почула, що та на старості років заміж зібралася. Мирослава все життя прожила одна, так вже склалося. У свої 60 вона виглядає… Продовжити читання →

– Катю, у тебе коли зарплата? – Сергій заглянув на кухню, де його дівчина готувала вечерю. – Як завжди, аванс п’ятого і виплата двадцятого числа. А що? – Інга Вікторівна телефонувала. Просила, щоб ми до свят заплатили за квартиру. –… Продовжити читання →

– Ти не сказала мені про спадщину, обдурила, вкрала ці гроші у нашої родини! – голосно заявив Павло, дивлячись у вічі своїй дружині Ользі. – А тепер ще й квартиру купила! Ніколи цього тобі не пробачу. – Тобі доведеться це… Продовжити читання →

– Мені цей будинок не потрібний, тому роби що хочеш, – такими були слова мого брата 10 років тому, коли не стало нашого батька, і комусь з нас треба було доглядати за мамою, у якої були певні проблеми із здоров’ям…. Продовжити читання →

– Мені цей будинок не потрібний, тому роби що хочеш, – такими були слова мого брата 10 років тому, коли не стало нашого батька, і комусь з нас треба було доглядати за мамою, у якої були певні проблеми із здоров’ям…. Продовжити читання →

– Знову курка? – Олексій відсунув тарілку, навіть не скуштувавши. Алла глибоко вдихнула, намагаючись зберегти спокій. Вона весь вечір крутилася на кухні, готуючи вечерю, і вже заздалегідь знала, що чоловік залишиться незадоволеним. Питання було лише в тому, чим саме. –… Продовжити читання →

– Ти знову вечеряти не будеш? – Олена втомлено подивилася на чоловіка, який щойно увійшов у квартиру, і навіть не глянув у бік кухні. Андрій мовчки стягнув куртку, кинув її на тумбочку у передпокої, й кинув погляд на годинник. –… Продовжити читання →

– Мамо, ти що, зовсім на старості років розумом рушила?! Потягнувши матір із кухні до кімнати, Лєра шипіла на неї з витріщеними очима. – Ти кого привела в будинок? – Микола Петрович – мій друг, ми з ним уже два… Продовжити читання →

– Рибний суп? В неділю? Ви це серйозно? – свекруха гидливо скривилася, дивлячись на обідній стіл сина. Ніна опустила очі, Артем поспішив її заспокоїти і владнати ситуацію. – Мамо, це суп із червоної риби і він справді дуже смачний, –… Продовжити читання →

Надія поспіхом перебирала речі у шафі, шукаючи свою синю кофтинку з ґудзиками на рукавах. Вона виглядала стомлено після важкого робочого дня, адже ось уже понад рік жила в режимі постійних подвійних змін у стаціонарі. Залишившись єдиним годувальником у родині, вона… Продовжити читання →