“– З якого дива ми повинні за вашу піцу платити зі своєї кишені? – обурився чоловік. – Бо ми гості… – Привіт дачникам! Ми за п’ятнадцять хвилин будемо у вас, – Тетяна зателефонувала колишній однокурсниці, щоб «утішити» її своїм візитом…. Продовжити читання →

“– Свята, та й годі, – сказала Ніна, дізнавшись про благодійність своєї сусідки. – Я думала, що таких людей уже й не буває. Хіба що у казках. А у нас вона єЛідія Петрівна переїхала з міста в село, коли вийшла… Продовжити читання →

“– Мамо, ти мені вибач, але для всіх буде краще, якщо ти не підеш на наше весілля. – Як я можу не піти на весілля до своєї дочки, – здивувалася Валентина Іванівна. – Я скажу, що ти занедужала Валентина Іванівна… Продовжити читання →

“– Я знищу тебе розлученням! – думав чоловік. Він не знав, що я готувалася два роки до цієї розмови Марина поклала слухавку і подивилася на годинник. О пів на дев’яту – зміна закінчилася. За сусідньою касою покупець перераховував здачу втретє… Продовжити читання →

– А чому це я повинна тягати судно за чужою бабкою? Вона ж мені ніхто! – обурено випалила невістка. Ольгу різко кинуло в жар. Стало нічим дихати. Юля сиділа в їхній з Сергієм вітальні, схрестивши руки на грудях. Живіт у… Продовжити читання →

“– Молодець, синку, молодець Олежику, навчив батька, лихо відвів – У тебе нова подруга, чи що? Я дивлюся – ти прямо не вилазиш із телефона. Про що говорите? – Ігор з легкою усмішкою на обличчі стояв і милувався своєю молодою… Продовжити читання →

“– Ти взагалі чим думаєш, вдалося виїхати з села, а тепер знову повертаєшся туди. Вона ще й мене з собою запрошує. Я що, схожий на не розумного чоловіа, кинути все: роботу, квартиру, кар’єру та їхати, щоб сільських дітей навчати інформатики?… Продовжити читання →

“-Чого приперлася? От совісті у кого немає. Іди звідси, розлучниця. Батька у трьох дітей забрала і регоче ще, – зі злістю сказала Ніна. Але гостя тільки усміхнулася і безцеремонно сіла на стільчик Баба Ніна прилягла відпочити. А що робити? Курей… Продовжити читання →

“– Отже, онуки тобі не потрібні? – Внуки потрібні. Але не двадцять чотири години на добу у моїй квартирі. – Мамо, ну що з тобою сталося? Раніше ти була добріша. – Раніше у мене було своє життя! Людмила розставляла тарілки… Продовжити читання →

Катя зійшла з автобуса неподалік рідного села. Машина, гучно задеренчала мотором, покотила далі дорогою, а дівчина зняла босоніжки, сунула їх у дорожню сумку і босими ногами ступила на знайому піщану дорогу. До рідного дому було близенько якихось триста метрів. Незабаром… Продовжити читання →