— Я не міг його кинути, мамо, — прошепотів Микита. — Розумієш? Не міг
Микиті було чотирнадцять, і весь світ був проти нього. Точніше — не хотів його розуміти. — Знову цей хуліган! — бурмотіла тітка Клава з третього під’їзду, поспішно переходячи на інший бік двору. — Одна мати виховує. Ось і результат! А Микита йшов повз, засунувши руки в кишені подертих джинсів, і робив вигляд, що не чує. … Читати далі