– Скільки можна, Надю? – я вкотре гаркнув на дружину, вона відвернулася. Коли вона встигла перетворитися на таке незрозуміле створіння? Ну сказав же раз, ні знову… Я стояв на світлофорі й дивився на дружину, яка відвернулася в інший бік, зло… Продовжити читання →

– Бач, яка синьйора приїхала! Каву їй в ліжко подавай! Поїдеш в Італію, буде тобі там кава! – отак мене зустрів чоловік, коли я додому у відпустку приїхала. І тут я згадала про слова моєї сусідки Марії, яка не раз… Продовжити читання →

– Мама сказала, ресторан підтвердили, – Світлана говорила так, ніби не помічала напруження у голосі Ольги. – Ну й щодо грошей. Ви з Андрієм все переказали? Ольга мовчала кілька секунд, намагаючись підібрати слова, але Світлана вже продовжила: – Там сума… Продовжити читання →

– Людо! Ти вдома? – покликав дружину Василь, увійшовши до квартири. – Я на кухні, – відповіла Людмила. Сьогодні вона прийшла додому раніше і зайнялася приготуванням вечері. Василь роздягнувся, вимив руки та зайшов на кухню. – А чому ти не… Продовжити читання →

Від Олени Сергіївни пішов чоловік. Не по-хорошому пішов, тому їй було дуже прикро. Хоча чогось подібного вона вже давно чекала. Олена вийшла заміж у двадцять один рік і наступні двадцять років була щаслива – люблячий, турботливий чоловік, кохана донька, хороша… Продовжити читання →

Коли Олена виходила заміж за Андрія, вона й гадки не мала, в яку систему тотального контролю потрапить. Її свекруха, Галина Сергіївна, була жінкою суворих принципів, але головний з них зводився до одного непорушного правила: жодних зайвих витрат! З першого ж… Продовжити читання →

– Насте, ти мені на завтра пиріжків із капустою напечи. Вже дуже вони в тебе виходять чудові. – Віктор, навернувши тарілку наваристого бульйону, впав у гарний настрій і вирішив навіть пожартувати з дружиною і похвалити її, що бувало з ним… Продовжити читання →

Ніна дивилася на величезні, як пельмені, губи співрозмовниці, але думала не про них, а про те, що куплені влітку туфлі стали малі синові, а на нові грошей немає. Чоловікові вчора мали дати аванс, але не дали, і що тепер робити… Продовжити читання →

– Тату, а ми у вихідні в ліс підемо? – Кирило відірвав погляд від зошита і з надією глянув на Володимира. Чоловік відвернувся від планшета, глянув на хлопчика та посміхнувся. – Звісно, ​​підемо. Тільки маму не забудь покликати, бо вона… Продовжити читання →

-Ну… і коли ти мені збиралася все розповісти? – син із ненавистю в очах дивився на Наталю. – Гліб, синку, ти що? Що сталося? -Я все знаю… мамо. -Ну розкажи мені, я теж хочу знати, – спробувала перевести на жарт… Продовжити читання →