З ким повинні залишатися діти після того, як шлюб батьків розпався?
Найчастіше вони ростуть в материнській родині, рідше – дитину забирає батько, але бувають і інші варіанти.
-Ніколи у мене не було проблем з родичами, – не може заспокоїтися Кіра, – і з цього боку я теж підступу не очікувала.
Кіра заміжня 5 років, живуть вони з Юрою окремо від батьків, в квартирі, яка належала бабусі жінки, в сім’ї росте дворічна дитина – синочок Артем.
Про те, що Юра був до неї одружений, що від першого шлюбу є дочка Настя, Кіра знала.
-Ніколи я не була проти спілкування чоловіка з донькою, – каже вона, – і аліменти він платив справно, і зустрічався з дитиною і витрати на інші додаткові потреби дочки ніс справно.
Насті зараз 10 років. Я вважаю, що зміст і виховання дитини – святий обов’язок батьків, навіть, якщо вони не живуть разом.
З мамою Юри Наталією Леонідівною відносини теж складалися цілком мирно: в гості один до одного не часто, але ходили, в їх сім’ю жінка не втручалася, уваги до себе підвищеної не вимагала.
-Мама Насті заміж зібралася, – повідомив Юра трохи більше року тому, – чоловік вiйськовий, вона до нього їде.
А умов там для доньки немає ніяких, та й чоловік не горить бажанням брати в сім’ю чужу дитину. Що робити?
Залишимо питання про моральні якості нового чоловіка і самої Настиної мами в стороні, знаю багато прикладів, коли заради особистого щастя жінка готова сплавити дитя від попереднього шлюбу батькам або колишнього чоловіка, зараз не про це.
-Давай візьмемо Настю до нас, – запропонувала Кіра, – мене вона не буде напружувати.
Але чоловік на це не погоджувався, пояснивши, що колишня дружина сильно заперечує проти такого варіанту.
-І сама виховувати не хоче і проти мене заперечує, – каже Кіра, – її мама теж не горіла бажанням взяти внучку до себе, вважаючи, що особисті проблеми дочка повинна вирішувати сама, з огляду на те, що вона мати.
Така, ось, принципова попалася.
Зате Наталія Леонідівна, яка залишилася одна після того, як молодша дочка вийшла заміж і поїхала жити в інше місто, заявила, що вона готова взяти внучку.
-Я ще в силах і в розумі, – сказала, – Настюші не доведеться навіть школу міняти, а мені буде не нудно, та й серце не хвoрітиме, як там з вітчимом або з мачухою дівчинці жити.
Кіру тоді слова мами чоловіка сильно зачепили: ну не мoнстр ж вона, жінка була впевнена, що знайшла б з дочкою чоловіка спільну мову, діти її не дратували, грошей і місця в родині вистачало.
-Свекруха забрала Настю до себе, – продовжує розповідь Кіра, – ось тоді-то все і почалося. Ні, Юра продовжував виплачувати аліменти тепер уже своїй мамі, надсилала гроші і колишня дружина, але проблеми почалися неабиякі.
-Юра, – сказала синові Наталія Леонідівна, – а не міг би ти приїжджати до мене без Кіри і Артемка? Настюша напружується, я ж бачу, що їй неприємно бачити твою дружину і сина. А я з Артемком спілкуватися буду на вашій території.
-Будемо вдавати, що мене і нашого сина немає на світі, – запитала чоловіка Кіра, – ховати голову в пісок? Я не помітила напруги Насті, ми нормально розмовляли і з братом вона грала.
-Мамі ж краще видно, – відповів Юрко, – вона ж з Настею постійно, вона краще її розуміє.
Наталя Леонідівна тепер щодня дзвонила і по багато годин обговорювала з сином проблеми виховання внучки, вимагала, щоб Юра кілька разів на тиждень після роботи їхав до неї і спілкувався з дочкою, викликала Юру на вихідні.
-Ти батько, – говорила вона, – Настя не повинна відчувати себе обділеною.
-Зате обділеними себе відчуваю я і Артем, – висловила Кіра претензії, – ми тебе взагалі не бачимо тижнями, і бабусю онук не бачить. Чим, скажи, буде тpaвмoвана Настя, якщо вона буде бачити мене і брата?
Чоловік врешті-решт погодився з Кірою: так, часу на неї і сина у нього зовсім не залишилося, а мама перегинає палицю, недавно Настя заявила:
-Ти тільки мій татко, а твого Артема і твою дружину я не хочу бачити, мені це буде неприємно.
-Адже словами бабусі каже, – впевнена Кіра, – і чого Наталя Леонідівна домагається? Щоб Юра повернувся до неї? Ну да, тоді з одним з батьків будуть рости вже дві його дитини.
-Я цього не допущу, – каже Юра дружині, – але як я висловлю мамі, що вона неправильно виховує мою дочку? Вона і так на себе таку ношу звалила!
-Яку ношу, – гарячкує Кіра, -хто її просив? Сама ж зголосилася, а я пропонувала взяти дівчинку до нас.
-Ну і що, що мама Насті була проти: вона своє життя вирішила влаштувати, викресливши дочку, я готова була прийняти дівчинку. Я і зараз готова.
А чоловік мовчав!
