Зигмунд Фрейд, який здійснив прорив у розумінні людської поведінки, залишив нам не лише терміни та концепції, а й безцінні настанови, які є дуже актуальними і в наш час, інформує Ukr.Media.
Наприклад, батько психоаналізу говорив, що наша поведінка, у тому числі вибір партнера, багато в чому визначається несвідомими потягами та комплексами з дитинства.
“Той, хто звільнився від залежності від батьків настільки, що нічого не соромиться у сфері сексуальності і не сприймає її як щось ганебне, є справді вільною людиною”, — писав він.
Проголосивши курс на відкритість та відмову від пуританських догм, Фрейд кинув виклик існуючому суспільству. Його погляди на природу людини були шокуючими та неприйнятними для багатьох сучасників.
Його праці та висловлювання піддавалися критиці, і коли він був прийнятий у вищих колах досить скептично. Суперечки навколо його ідей та теорій Фрейда не вщухають і сьогодні. Давайте пригадаємо висловлювання психоаналітика, це цікаво.
“Кожна нормальна людина насправді нормальна лише частково”.
Кожна людина, навіть найблагополучніша на перший погляд, має свої дивацтва, примхи і невеликі “відхилення” від норми. І в близьких стосунках рано чи пізно вони виринають на поверхню.
Простий приклад із життя. Уявімо якогось Олега — чоловіка чиєїсь мрії. З боку він виглядає цілком адекватним та врівноваженим.
Але він просто одержимий чистотою і безлад для нього — щось жахливе. Якщо у вас у квартирі на підлозі хоч крихта, він починає нервувати і сам біжить за ганчіркою. Або він завжди повинен перевіряти ще раз усі кілька разів — чи не забув вимкнути світло, чи закриті двері і так далі.
Чи важко жити із таким чоловіком довгостроково? Так, непросто, ой як непросто. Але ви або приймаєте, або не приймаєте його з цим перфекціонізмом, і від початку відносин.
Не треба засуджувати і намагатися переробити людину — люди не змінюються, і буде лише собі дорожче.
Найкращий шлях — з розумінням та гумором ставитися до подібних речей. Створювати атмосферу, де можна бути собою, не соромлячись своїх невеликих особливостей, бо всі люди різні. Ну або не кидатися в цю річку з головою, бо “нафіг воно мені не треба”.
Ще одна цитата Фрейда на тему:
“Люди знаходять дійсність незадовільною і тому живуть у світі фантазій, уявляючи собі виконання своїх бажань. Сильна особистість втілює ці бажання в реальність. Слабка так і живе у своєму світі, і її фантазії втілюються у симптоми різних захворювань”.
Наприклад, самотня жінка може мріяти про прекрасного принца, ідеального чоловіка та сімейне щастя. Ось прийде і постукає принц на білому коні у її двері сам собою.
Сильна особистість, на думку Фрейда, не задовольняється лише фантазіями, а реально втілює свої бажання у життя. Вона активно шукає відповідного партнера, йде на побачення, знайомства, намагаючись реалізувати свою мрію.
Слабка ж людина продовжує жити у вигаданому світі, і її невиконані фантазії починають “втілюватися у симптоми різних захворювань”. Жінка стає замкненою, апатичною, втрачає інтерес до життя. Або ж у неї розвиваються різні невротичні розлади.
На думку Фрейда, не можна залишатися пасивним спостерігачем та жертвою обставин.
При виборі чоловіка потрібно тверезо оцінювати ситуацію, сміливо йти на контакт, проявляти ініціативу. А не зациклюватись на ідеальних, але нереалістичних очікуваннях.
За словами Зігмунда Фрейда, вибір партнера для спільного життя відбувається не тільки на свідомому рівні. Наша підсвідомість відіграє вирішальну роль у процесі закоханості та прихильності.
Романтичні переваги багато в чому визначаються дитячими переживаннями та комплексами. Наприклад, жінка може несвідомо шукати риси свого батька у партнері. Або чоловік, який почувається слабким, прагне домінантної дружини.
Ми несвідомо відтворюємо патерни стосунків, засвоєних у дитинстві від наших батьків. Якщо ваші батьки мали гармонійний шлюб, ви схильні шукати такі ж здорові стосунки. Навпаки, свідок руйнівної спілки, можливо, несвідомо повторить деструктивний сценарій.
Цитата Фрейда, істина, про яку сучасні жінки забувають:
“Жінка має пом’якшувати, а не послаблювати чоловіка”.
Чоловік за своєю природою агресивніший, амбітніший і схильний до домінування. Жінка ж — відіграє роль пом’якшувального та врівноважуючого фактора у відносинах. Так було, так і закладено світобудовою.
Саме жінка повинна стримувати агресивні та домінуючі риси чоловіка своєю м’якістю, ніжністю та турботою. Однак при цьому вона не повинна пригнічувати чи послаблювати його маскулінність та мужність.
Гармонійні відносини між чоловіком і жінкою (за Фрейдом) засновані на балансі між чоловічою силою та жіночою м’якістю. Чоловік уособлює активний, раціональний і домінуючий початок, а жінка — пасивний, емоційний та поступливий.
“Коли люди одружуються, вони більше здебільшого, не живуть один для одного, як вони це робили раніше. Швидше вони живуть один з одним для когось третього, і для чоловіка невдовзі з’являються небезпечні суперники: домашнє господарство та дитяча”.
Так, така тенденція справді часто спостерігається у сімейному житті. Після весілля романтичний період поступово змінюється рутиною побуту — готуванням, прибиранням, вихованням дітей тощо. І партнери починають більше уваги приділяти цим повсякденним обов’язкам, ніж один одному. А так не можна.
З’являються так звані “суперники” відносинам — домашнє господарство, робота, діти. Вони забирають багато сил і часу, через що страждає безпосереднє спілкування між подружжям. Замість жити один для одного, як за часів романтичного періоду, вони починають “жити разом для третіх осіб” — дітей, батьків та інших.
Для збереження близькості у відносинах дуже важливо регулярно виділяти час один для одного. Хоча б раз на тиждень влаштовувати романтичні побачення без дітей та інших. Говорити про почуття, ділитеся переживаннями, слухати партнера.
В ідеалі потрібно прагнути до балансу між турботами про сім’ю та увагою один до одного. Так, побут неминучий, але він не повинен повністю затуляти вас від коханої людини.
“Масштаб особистості визначається величиною проблеми, здатної вивести її з себе”.
Якщо перед вами чоловік-істерик, який здатний зробити з мухи слона і ще образитися, це вже дзвіночок, і варто замислитись одразу ж і на березі.
Чоловік з низьким рівнем самовладання може “розпалюватися” навіть через дрібниці — забуте доручення, запізнення, безневинні жарти. Він починає дратуватись, підвищувати голос, ображатися. Його емоційна реакція часто не відповідає масштабу проблеми.
Зріла людина здатна зберігати спокій навіть у досить складних ситуаціях. Вона аналізує проблему тверезо, намагається зрозуміти причини та знайти рішення. При цьому вона контролює свої емоції і не дозволяє їм захлеснути себе. На такого чоловіка можна покластися та розраховувати на нього.
У відносинах це надзвичайно важлива якість. Здатність партнерів адекватно реагувати на конфлікти дозволяє вирішувати їх цивілізовано, не посилюючи ситуацію. А запальність і нестриманість лише розжарюють обстановку і можуть зруйнувати навіть найміцніший союз.
“Чим бездоганніша людина зовні, тим більше демонів у неї всередині”.
Чи зустрічали ідеальних, на перший погляд, чоловіків, бездоганних “від А до Я”? Але зовнішня бездоганність не завжди означає, що всередині все гладко.
Кожна людина має свої внутрішні демони, переживання, комплекси, з якими вона бореться. Це можуть бути страхи, образи з дитинства, невпевненість у собі, запальність та інші психологічні проблеми. Не всі готові відкрито демонструвати свої слабкості навколишнім.
Тому деякі чоловіки вибудовують навколо себе образ ідеальної людини — ввічливої, стриманої, бездоганної. Вони ретельно стежать за своєю поведінкою, не дозволяючи внутрішнім демонам вирватися назовні перед сторонніми. Але у близьких відносинах ця маска рано чи пізно спадає.
Жінки стають свідками спалахів гніву, нападів меланхолії, нераціональних страхів, які долають нібито ідеальну людину. І якщо вони не будуть ставитись до цього з розумінням, стосунки можуть серйозно постраждати.
Якщо ви вибрали людину і приймаєте її — приймайте цілком, з усіма її демонами. Допомагайте їй боротися зі слабкостями, але не засуджуйте їх. Створюйте атмосферу безпеки, де можна бути самим собою.
Також важливо самій не вдавати з себе бездоганного персонажа. Краще бути справжньою, живою людиною зі своїми вадами, ніж ідеальною картинкою.
“У любовних відносинах не можна щадити одне одного, оскільки це може призвести лише відчуження. Якщо є труднощі, їх треба долати”.
Позиція Фрейда з приводу того, що у відносинах не можна щадити один одного, може здатися досить спірною. З одного боку, відкрите обговорення проблем є дуже важливим для близьких відносин. Уникнення важких тем і конфліктів може призвести до віддалення друг від друга.
Однак це не означає, що треба постійно “насідати” і безжально вказувати на недоліки один одного. Жінкам особливо потрібно вчитися висловлювати претензії делікатно, з повагою до почуттів коханої людини, обговорювати труднощі спокійно, без звинувачень та нападок.
Конфлікти неминучі, але вирішувати їх потрібно конструктивно, не переходячи на особистість. Намагайтеся більше слухати, аніж дорікати один одного. Шукайте компроміси та шляхи до взаєморозуміння. У здорових відносинах партнери не “щадять” у плані замовчування проблем, але водночас дорожать почуттями один одного.
Згідно з Фрейдом, любов — це насамперед проєкція наших внутрішніх бажань та конфліктів на іншу людину. Тому для правильного вибору супутника життя необхідно якнайкраще пізнати себе і своє внутрішнє “я”. Тільки усвідомивши справжню природу наших потягів, можна знайти по-справжньому відповідного партнера на все життя.
