Поки була одружена, підробляла онлайн. Донька була маленька. Я самозайнятість відкрила, податки сплачувала. Дохід скакав, але менш як десять тисяч гривень, ніколи не було.

Відносини з чоловіком були не прості. Я часто від нього чула, що вдома сиджу, нічого не роблю. Чоловік з глузду з’їхав. Якось розбудив мене о сьомій ранку з претензією:

– Черевики сирі, чому не висушила, в чому я на роботу піду?

Фішка в тому, що коли він напередодні прийшов з роботи й нарікав, що вступив у глибоку калюжу, та черевики промочив, я сказала йому, де сушарка для взуття.

Виявляється, це я мала метнутися і зайнятися сушінням його взуття!

З грошима у нас теж проблеми почалися. Гроші були, бо чоловік працював, я підробляла. Але, з його боку, з’явилися якісь підколи з глузуваннями:

– Ти ж працюєш, себе не шкодуючи, то чому у мене просиш гроші, щоб за світло заплатити?

Та й свекруха із чоловіковою сестрою непогано відзначилися! Командно підсівали: дружина безробітна, лінива, чоловік бідненький, ніхто про нього не піклується.

Закінчилося все це колективне творіння тим, що чоловіка я виставила до матері та сестри, нехай самі піклуються про великого здобувача!

Моя самозайнятість, та онлайн – залишилися. Але я ще влаштувалася на роботу до дитячого розвивального центру. Він був поряд, це зручно.

Ходжу, проводжу заняття, повертаюся додому. Понеділок, середа та п’ятниця – дві години вдень і дві ввечері, вівторок та четвер – по три години вранці. Платять, за все про все – дванадцять тисяч. Разом, більш як двадцять дві тисячі.

На розлучення та аліменти подала. Заробіток у колишнього чоловіка повністю білий, а це, ще п’ять тисяч до нашого з донькою бюджету. І грошей на все вистачає, і нерви ніхто не псує! Краса!

Колишній чоловік із донькою спілкується, бере гуляти. Іноді не сам дитину повертає, матір посилає. Колишня свекруха як приходить, так починає мої гроші рахувати.

Каже, що мені треба було раніше злізти з шиї її сина, та роботу знайти, тоді й розлучення не було б. І якщо робота у мене з’явилася, то навіщо мені аліменти?

Треба брати приклад із героїчної свекрухи, яка двох дітей одна, без будь-якої допомоги, виховала!

Без обману, ми з дочкою живемо зараз краще, ніж жили раніше, поки чоловік був з нами. Я не маю шкідливих звичок, гроші на ігри та модернізацію комп’ютера не витрачаю.

У нас щодня м’ясо чи риба на столі. Ніхто не з’їдає м’ясне за раз. Не доводиться готувати двічі на день. Брудна чоловіча білизна у ванній кімнаті не валяється.

Дочка, з того часу, як ходити навчилася, закидає свій одяг у кошик для прання, а її татко не парився – брудний одяг кидав на підлогу, дружина ж є, підбере.

Не знаю, чи радіють там свекруха і його сестра, придбавши гаманець мого колишнього. Чому радіти? Від нього користі на порядок менше, ніж від козла молока.

І жере він в три горла. І потребує він дуже багато уваги. Сам із себе мало що уявляє. Шкода, що я раніше цього не зрозуміла!

А мама виття підіймає! Вважає, що будь-який чоловік краще, ніж бути у розлученні. Мого чоловіка вона вважала ідеальним: не напивався, руки не простягав, не зраджував. Мрія!

І чим тільки я думала, коли такого “чоловіка” проганяла? Мама мені взагалі не вірить. Думає, що ми з донькою світом підемо, без чоловічої опори.

Не дочекається! Ніхто не діждеться! Все у нас буде чудово! А він, зі своїми амбіціями, нехай спробує пожити з мамою! Зла я йому не бажаю, а там, як поверне! Я слушно міркую?