На день народження свого чоловіка я зробила йому гарний подарунок. Ми важко працюємо і виховуємо 3-х дітей. Тому, всі дорогі покупки ми добре зважуємо і обдумуємо.
Тому як правило даруємо один одному тільки практичні речі, які точно знадобляться. Не можемо собі дозволити купувати дорогі і непотрібні речі. Словом, я подарувала йому дорогу зимову куртку. Такої дорогої куртки він сам собі точно не купив би. Куртка коштувала близько трьох тисяч гривень. Для нас це не маленькі гроші, але мені дуже хотілося, щоб йому було тепло взимку, тому вибрала йому дорогу і дуже якісну куртку.
Коли чоловік подивився в інтернеті ціну такої куртки, він дуже засмутився. Але з часом він заспокоївся і був нею дуже задоволений. Після мого подарунка чоловік вирішив зробити мені приємне і вирішив купити мені чобітки. Я не часто купую собі взуття, намагаюся все носити акуратно. Але чоловік дуже наполягав. Знайшли ми хороше взуття, мені вони дуже сподобалося і ми придбали їх. Коштували вони півтори тисячі гривень.
Ми купили дітям смачненького і хотіли провести цей вечір з ними. Тут чоловіку раптово подзвонив брат і сказав, що заїде до нас з дружиною в гості. Я й не сумнівалася, що він їде до нас щоб в черговий раз позичити грошей. Відносини у мене з ним і його дружиною були не дуже добрими. Вони трохи нахабні і думають ніби їм всі щось винні.
Дружина його навіть одного разу взяла без дозволу у мене мою туш. На моїх очах. Тоді я була просто ошелешена такою поведінкою. Ось приїхали вони до нас, а ми навіть роздягнутися ще не встигли. Тут Люба відразу з порога:
– Ой, а що це в тебе в пакеті? Це що, друга пара чобіт? У тебе ж є вже. Навіщо тобі друга?
Брат теж втрутився в розмову: – Дійсно, навіщо тобі дві пари?
Я стояла і не знала, як потрібно відреагувати на ці слова. Моєму чоловікові дуже не сподобалися ці нахабні питання і він вирішив поцікавитися, за чим брат приїхав і що йому треба.
Все як я і думала, грошей позичити і взяти ще кілька баночок мого варення. Мені, звичайно, не шкода, але це дуже нахабно. Мені це набридло. Я все літо парюся на кухні, стараюся для свого чоловіка і своїх дітей, а вони завжди приїжджають на все готове. Чоловік відмовив у грошах, сказав, що у нас самих мало залишилося.
Подарував ще одну баночку варення, але братові і дружині не сподобалося, що поїдуть вони додому без грошей. Тоді дружина брата стала скаржитися на мене, мовляв, для чого купувати не потрібні чоботи на останні гроші. Я їй відповіла, що сама буду розпоряджатися власними коштами.
Все закінчилося тим, що мій чоловік сказав братові, що більше ніколи не буде позичати їм грошей. Краще нехай Люба знайде роботу, тоді їх фінансовий стан значно покращиться. Вже не знаю, що робити з такими нахабними родичами. І псувати відносини з родиною чоловіка не хочу, і мовчати не можу.
