Вчений медик хотів перевірити свою теорію.
Йому потрібен був волонтер, який мав померти в останню хвилину. Нарешті він знайшов засудженого чоловіка, якого повинні були стратити на електричному стільці.
Вчений запропонував засудженому взяти участь в науковому експерименті, який складався зі скорочення серцевого ритму до мінімуму, поки кров повільно витікала до останньої краплі. Він пояснив, що у засудженого є лише мінімальна ймовірність виживання, але його смерть точно пройде без страждань і болю.
Засуджений погодився, тому що так померти було краще, ніж на електричному стільці. Його поклали на лаву і прив’язали тіло так, щоб він не міг рухатися.
Потім лікар зробив невеликий розріз на його зап’ясті і поклав йому під руку маленьку алюмінієву миску.
Зріз був плоский, тільки перші шари шкіри, але засуджений повірив, що його вени були розрізані.
Під лаву поклали посудину з невеликим клапаном, що регулював хід рідини у вигляді крапель, що потрапили в посудину.
Засуджений міг чути як капає рідина і рахувати кожну краплю того, що вважав своєю кров’ю.
Поки випробуваний не бачив, вчений прикрив клапан, щоб краплі капали повільніше, з наміром змусити повірити, що у нього закінчується кров.
Через кілька хвилин лице засудженого зблідло, а серцебиття прискорилося. Коли відчай досяг піку, вчений закрив клапан повністю і у засудженого невдовзі зупинилося серце – він помер.
Цей вчений зміг довести, що все, що ми сприймаємо, позитивне чи негативне, впливає на нас, на весь наш психологічний стан.
Коли людям кажуть, що у них смертельний вірус, люди вмирають від чистого страху перед ним.
Вбираючи інформацію через ЗМІ, соціальні мережі й т.д. день і ніч ми сповнені страху й починаємо вірити у всі біди, про які нам говорять. І рано чи пізно вони дійсно починають здійснюватися у нашому житті… Повірте, самонавіювання – страшна річ. Не варто завжди сліпо вірити в усе, що вам показують. Перевіряйте інформацію, зберігайте спокій та будьте обережні зі своїми думками, страхами і з тим, в що вкладаєте свої переконання і віру.
