«Міщанство означає пити зі старої облізлої чашки, коли нова в серванті стоїть».
Так прийнято в багатьох сім’ях: на чорний день гроші відкладені, на білий день чашка нова в серванті стоїть, тільки білий день настає рідко, а чорними заповнюється все життя.
Хто живе очікуванням майбутнього, для того воно ніколи не настає. І тоді я зрозуміла це: соромно бути бідним, соромно бути брудним. Соромно мати в голові розруху, яка неминуче відбивається і на житлі, і на менталітеті дітей.
Знаю одну жінку, яка більше двадцяти років збирала гроші, щоб купити дачу. Вона одна виховувала двох доньок. Дівчата жили впроголодь, на одних кашах, і старша з них розповідала мені, як їй було соромно виходити на подвір’я в старих вельветових брюках із залатаними колінами.
Дівчинка росла і з кожним роком чарівним чином росли її штани. Сантиметр за сантиметром розгорталася підвернута знизу тканина. Вона була не такою вилинялою, як вся інша штанина і це видавало жебрацькі хитрості. Мабуть, звідси пішов вислів: «Голота на вигадки хитра».
Не варто розповідати, що система в державі не дозволяє досить заробляти. Я не систему критикую, а мізки. На одні і ті ж гроші можна виглядати гідно або по-жебрацькому.
Коли мати, нарешті, купила дачу, обидві дорослі доньки не мали до цієї дачі ні найменшого інтересу, але нескінченно дорікали матері тим, що вона не навчила їх, що означає бути жінкою. У дівчат сформувався комплекс попелюшки.
Вони звикли бачити протерті крісла і старий посуд, облізлі рушники і пальто семирічної давності, згодом, ставши дорослими, боялися витрачати на себе гроші.
Кожного разу, коли вони щось купували, то у них псувався настрій: вони ніби відчували себе негідними нових хороших речей. Це, друзі мої, називається двома словами: генетичні злидні. Вони вже в свідомості, в клітинах, в крові, в кістках.
Діти, які бачать облізлі кути, підсвідомо програмуються на злидні. Уже в підлітковому віці вони починають усвідомлювати їх важкість. Ще Антон Павлович Чехов відзначав, що облізлі стіни і брудні коридори погано впливають на здатність студента до навчання.
Бруд і злидні пригнічують людину, звичний вид убогої обстановки програмує бути невдахою. Ви могли б заперечити мені, що ненависть до злиднів стимулює деяких людей розвиватися і заробляти гроші, але я вам відповім, що куди більша кількість людей ламається під непосильним тягарем бідності.
У слів «біда» і «бідність» один корінь. Женіть геть від себе біду. Женіть геть бідність.
Як же мені подобається фраза: «Багатство – це стан розуму». Так ось, злидні – це теж стан розуму.
