Коли нас несправедливо кривдять, ранять або принижують, то природною реакцією є біль. Людину переповнює ціла гамма почуттів: досада, гнів, а іноді і ненависть або бажання помститися. Подібні емоції зовсім не свідчать про те, що ви зла і мстива людина. Це всього лише доказ, що всі ми – просто люди, і ніщо людське нам не чуже.
Але образа приносить нам тільки внутрішні терзання і заподіює ще більшого болю. І припинити це можна лише єдиним способом – пробачити. Тобто прийняти свідоме рішення добре ставитися до того, хто заподіяв зло.
Це досить непросте рішення, і сам процес не відбувається за один день. Причому пробачити доведеться не тільки кривдника (його – зрозуміло за що), але і себе за те, що дозволили з собою так вчинити, не зупинили, чи не захистилися.
Прощення інших і себе свідчить про те, що ваш розум досить потужний і гнучкий, адже він готовий прийняти біль і вчитися у нього. Це означає, що, коли хтось руйнує мрії і розбиває душу на дрібні осколки, ви не ламаєтеся, а приймаєте рішення зцілитися і рухатися далі.
Ви готові дивитися в очі своєму страху і болю. Ви готові прийняти їх, як морську хвилю, що збиває з ніг. І все – для того, щоб жити в мирі з собою.
Коли людина, якій довіряли більше всього на світі і любили всім серцем, заподіює біль і залишає рани, що кровоточать в душі, ви повинні винести урок з ситуації, що склалася. Не плакати і не впиватися стражданнями, зображуючи із себе жертву, а перетворити цю агонію відносин в цінний життєвий урок. Всі ми боїмося зради, але якщо вже таке сталося – знайдіть в собі сили, щоб високо підняти голову і розправити плечі. Ваше завдання – йти вперед, жити далі.
Рухатися далі після зради – безперечно непросте завдання. Ми всі знаємо, як це. Ми всі переживали подібне не один раз в житті. Ми всі відчували біль і розчарування, коли зраджували найближчі і, здавалося б, такі рідні по духу люди. Не секрет, що спогади про такий повністю ніколи не стираються. Час від часу картинки з минулого постають перед очима так, як ніби це сталося вчора.
Справа в тому, рани від зради самі по собі ніколи не зникають. Саме тому вам потрібно навчитися прощати, навіть якщо біль нестерпна і буквально розриває вам серце.
Ніхто не сперечається: це буде не просто, і ваше Его буде чинити опір з усіх сил. Але це єдиний спосіб позбутися від болю і жити далі. Це єдиний шлях до власного щастя. Прощення необхідно, перш за все, для вашого особистого зростання, для того, щоб розвивався емоційний інтелект, ставав більш гнучким розум. Він зробить вас тільки мудрішим, повірте.
Звичайно ж, ви можете заперечити, що найлегше говорити про прощення, а ось зробити – часом просто неможливо. Це не так. І як тільки вибачте того, хто заподіяв вам біль, і себе за те, що дозволили йому так вчинити, то відчуєте незвичайну свободу, якої так жадаєте і ніяк не можете знайти. Вам стане легко і світло на серці, як ніколи раніше.
Отже, рішення прийнято: ви маєте намір пробачити. Після цього слід знайти в собі сміливість і зробити перший крок в цьому напрямку. Як тільки зробите це, ваш розум буде готовий прийняти наслідки. Це непросто: вас по черзі почнуть накривати гнів, розгубленість, прикрість і біль в серці. Можливо, ви будете плакати. Але ви повинні пройти крізь все це заради власного психічного благополуччя.
Для вибачення потрібні відвага і сила. Якщо ви досить сильні, щоб співчувати своєму кривднику, значить, ви досить сильні, щоб досягти будь-якої мети, яку поставили перед собою. Сила прощення додасть вам рішучості подолати всі перешкоди на життєвому шляху. Це зцілить вас, зміцнить вас і відкриє очі на світ навколо вас. Крім того, прощення навчить цінувати справжню любов і довіру ще більше.
Вибачте інших, але найголовніше, вибачте себе за те, що дозволили їм використати вашу вразливість і заподіяти шкоду.
Як ви дізнаєтеся, пробачили ви людину по-справжньому або десь глибоко в серці ще живе образа? Про це дуже добре написав мексиканський письменник Мігель Руїс: «Про те, чи пробачили когось, ви дізнаєтеся, коли побачите його і не відчуєте жодних почуттів. Почуєте ім’я і не відреагуєте. Коли доторкнетеся до того, що було у вас раною, і не буде боляче, ви зрозумієте, що дійсно пробачили… »
