Наш син Денис одружився на Каті 2 роки тому. Вже чекають на малюка, Катя на сьомому місяці вагітності. З самого першого дня їхнього шлюбу вони почали жити на орендованій квартирі.

Ми з батьком їм пропонували переїхати до нас в двохкімнатну квартиру. Одна кімната нам, а інша- їм. Син у нас один, помиримось. Так, ні, Катя почала крутити носом, що з батьками треба жити на відстані. Відмовились, а шкода. Так би грошей зекономили на власне житло. І швидше б назбирали.

Катя працювала в будівельній фірмі, продавала квартири. Потім будівництво зупинили, бо не знали, що чекає нашу країну далі. А зараз, Каті вже важко працювати. Тому наш Денис працює зранку до вечора. Оплачує орендоване житло, і ще трошки відкладає на майбутню квартиру. А в нас душа болить за  сина.

Ми з чоловіком довго думали, що робити з хатою, яка дісталася йому від покійної матері. Село знаходиться далеко від нашого міста, а покупець з сільських вже знайшовся. Хороші гроші пропонує. Тому ми продали будинок, а ще деякі накопичення додали, і купили квартиру для Дениса та Каті.

Квартирка двохкімнатна, ремонт є, але можна з часом переробити. Заходь та й живи. Вирішили зробити їм сюрприз. Два тижні тому прийшли до них в гості. Купили тортик, шампанське, і маленьку гарну коробочку з ключами від квартири.

Ось діти, ключі від вашої квартири, живіть і любіть одне одного. Нам з батьком більше нічого не треба,-сказала мама.

Денис  був вдячний за подарунок, а невістка розгнівалась і сказала, що у подарованій квартирі не буде жити поки ми не запишемо її на неї.

“Віро Іванівно, ось пропишете мене в квартирі, тоді я “за”, інакше ноги моєї там не буде”,-сказала невістка.

Ми були здивовані, бо за орендоване житло потрібно багато платити, а тут своя квартира. Я думаю, що нічого страшного, що вона записана на чоловіка і мене . Адже, після того, як нас не стане все залишиться Денису. Але Катя не переставала казати, що вона почуватиметься некомфортно. Вона хоче бути господинею на  всі 100 відсотків.

Ну і що тепер робити? Денис і Катя далі знімають квартиру. Невістка вперлася, а син іде їй на поступки, бо вона носить під серцем його дитину. Такими темпами Денис буде збирати на квартиру до пенсії. 

А після народження дитини їм потрібно буде більше грошей, я не розумію чому не переїхати на квартиру, яку ми їм купили. Вперлась, щоб ми переписали квартиру на неї. Я говорила їй, що це лише формальність і вона зможе робити з квартирою все, що захоче. Але тепер нас з чоловіком настророжує її завзятість, чи раптом вона не надумала обвести навколо пальця нашого сина?

Навіть і не знаємо, як вирішити цю ситуацію?