Наталка була найкращою подругою Оксани, з дитинства вони були не розлий вода. Жили вони в одному селі, вчилися в одній школі, усюди ходили разом. От і не дивно, що коли виросли дівчата, їм сподобався один хлопець, Андрій.
Спочатку вони дружили всі разом, але з часом Андрій виокремив для себе Оксану, вони почали зустрічатися, що, зрозуміло, дуже не подобалося Наталі. Вона ніяк не могла зрозуміти, чим Оксана краща за неї. Тому і не збиралася заспокоюватися.
Першою це помітила тітка Дарина, сусідка Оксани, яка попередила дівчину про те, щоб та не так сліпо довіряла своїй подрузі.
– От згадаєш моє слово, дитинко. Наталка на твого нареченого вже давно оком кинула.
– Не вигадуйте, тітко Дарино, Наталка мені як сестра рідна, не буде вона такого робити.
Тим часом Андрій пішов в армію, обіцяв Оксані, що як повернеться, відгуляють весілля. Оксана чекала, листи писала, до весілля готувалася.
А якось ввечері до неї прийшла тітка Дарина з новиною:
– Казала я тобі, а ти мені не вірила. Наталка твоя дитину чекає. Всі впевнені, що від Андрія.
Не повіривши словам сусідки Оксана побігла до Наталки додому. Але двері відчинила мама, яка повідомила, що Наталка надовго поїхала з міста. Більше нічого говорити не захотіла і сказала Оксані, щоб та ні про що не хвилювалася.
***
Коли Андрій нарешті повернувся з армії, обидві родини почали готуватися до весілля. Думка про Наталку не покидала Оксану і вирішила поговорити про це з своїм нареченим ще до весілля.
Андрій все заперечував, пояснював, що люди ще й не таке вигадають. Любить він Оксану і хоче бути лише з нею, а про Наталку він і знати нічого не знає. Оксана хотіла вірити своєму коханому, але тривожні передчуття її не покидали. А в ніч з п’ятниці на суботу приснився Оксані дивний сон – Наталка у весільній сукні, але з дитиною на руках.
Зранку у весільних клопотах про свій сон Оксана забула. Після розпису молоді з гостями поїхали в ресторан. Гості вже розсілися по своїх місцях, батьки наречених взяли слово, щоб привітати молодят, коли в зал увійшла Наталка, з дитиною на руках.
Не сказавши ні слова вона віддала хлопчика Андрію і вийшла. Музика перестала грати, всі замовкли, гості почали вставати з-за столів і йти додому, веселитися після такого нікому не хотілося.
***
Наталка так і не повернулася, навіть її мати не знає, куди вона поїхала і де вона знаходиться. Оксана пробачила Андрія лише заради дитини. Хлопчика вона виховала як рідного сина.
Наталці вона в якійсь мірі навіть вдячна, адже своїх дітей у Оксани не було, лікарі сказали, що і не буде. А так вона щаслива, її очі світяться теплом і ласкою, у неї є син.
