Ольгу в лікарні усі вважали найкращим лікарем, тому усі відразу помітили її відсутність. Головний лікар лише руками розводив, мовляв, нічого не знаю – прийшла ввечері, сказала, що це терміново, написала заяву за свій рахунок і пішла. А куди – звідки ж він знає?

Йому і самому важко справитися з усією роботою без Ольги Петрівни, але у кожного своє життя, може і справді у його працівниці щось серйозне сталося. Ольга Петрівна – дуже відповідальна, просто так вона б не зникла.

Зрештою, у неї є чоловік, у нього і питайте. Та й Маргарита, подруга Ольги, теж тут працює, може вони щось знають про загадкове зникнення Ольги.

Та чоловік і сам був ошелешений, дружина як скрізь землю провалилася. Телефон її не відповідає, з собою вона забрала лише найнеобхідніші речі, а де вона, і що з нею – Сергій просто не уявляє.

І подруга, Маргарита, клянеться, що нічого не знає. Бачилися з Ольгою напередодні, нічого такого не було. Жінка розповідала подрузі як у неї пройшов день і ділилася планами на майбутнє.

Ольга з Маргаритою познайомилися в медичному університеті. Крім любові до медицини, у дівчат виявилося багато спільного, і вони стали найкращими подругами.

А згодом познайомилися з двома хлопцями, теж найкращими друзями – Сергієм та Вадимом. Сергій був красенем, і Ольга відразу в нього закохалася.

А Маргарита стала зустрічатися з Вадимом. І хоч він їй не дуже подобався, та вона вирішила бути з ним, і все заради того, щоб бути ближчою… до Сергія, в якого теж закохалася без тями.

Про свої почуття Маргарита нікому не розповідала. Робила вигляд, що вона щаслива поряд з Вадимом, але Сергій не виходив у неї з голови.

Першими одружилися Ольга з Сергієм. Маргарита і Вадим були у них на весіллі свідками.

Згодом і вони самі побралися, і стали жити кожен своїм життям. Але оскільки всі вони влаштувалися працювати в одну лікарню, то дуже часто бачилися на роботі. А також, ходили один до одного в гості на вихідні і на свята, дружили, так би мовити, сім’ями.

От тільки до нічого доброго така “дружба” не привела. В той вечір Ольга мала залишитися на нічному чергуванні, але головний лікар попросив її перенести нічну зміну на завтра, тому відпустив її додому.

Щаслива жінка поїхала в магазин, купила різних смаколиків на вечерю, і вирішила, що влаштує собі з чоловіком романтичну вечерю.

Ольга стала відчиняти двері своїм ключем, і раптом побачила в коридорі сумочку. Вона не могла помилитися – це була сумочка Маргарити, від фірми Guess, вони її разом в магазині купували.

З кухні долинав голос і самої Маргарити. Вона сміялася, бо була щаслива від того, що говорить їй Сергій. А він казав, що любить, і що жити без неї не може.

“Чому ж я відразу не вибрав тебе, Маргаритко? Не розумію, як я міг бути таким сліпим”…

Ольга тихенько зачинила двері, і повернулася на роботу. Написала заяву за свій рахунок і лишилася на чергуванні до ранку. А вранці, коли чоловік пішов на роботу, вона забрала деякі свої речі, документи і гроші, і вирішила рятуватися втечею.

У неї була одна пацієнтка, Віра, яку вона в свій час врятувала. Віра дала їй свій номер телефону, і сказала, що чекає її в гості, у себе в Празі, де вона живе останніх 30 років.

А тоді вона до родичів приїхала, і в лікарню неочікувано потрапила. Добре, що тоді на зміні була Ольга, бо інакше не зрозуміло було б, як би все закінчилося для неї.

Ольга вирішила діяти, набрала Віру і запитала, чи можна до неї приїхати. На що та з радістю відповіла згодою.

Тітка Віра була одинокою літньою жінкою, ні дітей, ні чоловіка у неї не було. Тому вона відразу запропонувала, щоб Ольга не їхала ні в який готель, а жила у неї.

Два тижні пролетіли непомітно. Треба було приймати рішення, що робити далі – повертатися додому, на роботу і до чоловіка, чи залишитися тут, в Празі, і почати своє життя спочатку.

Ольга все розповіла своїй знайомій. Віра, яка їй в матері годилася, сказала, що справа надто серйозна, і тільки вона сама може тут прийняти рішення. Але порадила їй слухати своє серце.

Після безсонної ночі, Ольга вирішила… залишитися в Празі і викреслити з свого життя Сергія і Маргариту. Занадто боляче все це. Навіть якщо між ними і справді почуття, то не треба було її обманювати. Справжній чоловік спочатку би розлучився, а потім заводив нові стосунки. А боягузи заводять коханок. Саме так, її Сергій – боягуз, за яким навіть не варто плакати.

Ольга розрахувалася з роботи і розлучилася з чоловіком. Спільних дітей, як і спільного майна, у них не було, то ж їх розлучили швидко і без проблем.

Маргарита теж розлучилася з Вадимом. Він, як і Ольга, теж нічого не знав, що дружина йому зраджує з його найкращим другом.

Стали Сергій і Маргарита вільними, але от щасливими стати не могли. Вони пробували жити разом, але у них нічого не вийшло.

Сергій нарешті зрозумів, що його перший вибір, який він зробив серцем, був таки правильним. Він ще кілька разів пропонував Ользі повернутися і почати все спочатку, та вона навіть слухати нічого не стала, бо вона була з тих людей, що якщо вже викреслила, то назавжди.

А у неї, до речі, все непогано склалося. Вона пішла на навчання, і отримала через певний час дозвіл на лікарську діяльність. А Віра була настільки щасливою, що тепер у неї є донечка, що переписала все своє майно на неї.

Останнім часом до Ольги часто телефонує Вадим. Він виявився дуже глибокою і хорошою людиною, шкода, що вона цього не розгледіла раніше, а купилася на яскравість і красу Сергія. Виявляється, краса без душі нічого не варта…