До одного старця прийшли троє юнаків і просили взяти їх учнями. Старець посадив їх перед собою і поставив кожному одне і те саме питання:
– Скажи мені відверто: якщо ти знайдеш повний грошей гаманець, чи ти повернеш його власникові? Джерело
Перший відповів:
– Якби я знав власника, то повернув би, не вагаючись ані хвилини. Однак, коли я не знаю того, хто загубив гаманець, кому віддавати?
Другий подумав і сказав:
– Якщо я знайду гаманця, це означатиме, що Господь посилає мені нагороду за щось. Навіщо його повертати?
А третій юнак зізнався:
– Важке питання. Адже звідки мені знати яким я буду в ту мить, коли знайду гаманця, і чи мені вдасться відгородити себе від злої волі? Можливо, вона візьме гору, і тоді я привласню гаманець. А, можливо, Господь допоможе мені подолати спoкусу. І тоді я поверну знахідку законному власнику.
– Хороша відповідь, – сказав старець третьому юнакові. – Я беру тебе послушником.