Гнилі люди, як гнилі консерви, – на вигляд можуть бути абсолютно звичайними. Або гнилі сходи – сходи, як сходи, на вигляд. Або гнила мотузка, – на вигляд вона може не відрізнятися від нормальної.
Ось цим гнила людина і небезпечна. Ви зрозумієте, що вона – гнила, коли пізно буде. Сходи під вами впадуть, мотузка розсиплеться в прах, а консервами ви смертельно отруєтесь. Тому краще уважно до людини придивитися. І чекати від неї тільки поганого, навіть якщо вона спілкується, ділиться своїми переживаннями, жартує, сміється, дарує вам щось, засуджує зрадників… Але є щось, запах гнилі, майже невловимий. І плями гнилі, майже непомітні. Але ви придивіться, принюхайтеся, промацайте злегка, щоб не впасти зі сходів несподівано.
Гнила людина постійно про когось говорить і когось засуджує. Плітки передає. За спиною. А в обличчя усміхається цим людям, привітно спілкується і лайки в мережі ставить.
Гнила людина заздрісна. Вона багато говорить про чужі гроші, шукає «несправедливість» в чужих успіхах, радіє приховано чужим бідам. Ніби як співчуваючи, а оченята горять від щастя!
Гнила людина в минулому має низку конфліктів. Вона дружила з кимось, близько спілкувалася, а тепер цих людей поливає брудом. А люди, з якими вона «дружила», навіть говорити про неї не хочуть. Їм ніколи, вони лікуються від ударів і отруєння…
Гнила людина перераховує подарунки, які вона комусь зробила сто років тому. Всі заплачені за щось гроші, гнила людина вважає своїми великодушними пожертвами або вимаганням. При цьому ломить такі ціни за свою працю, що ахнеш. Втім, гнилі люди не працюють зазвичай, а спекулюють чимось або влаштовуються на тепле місце.
У гнилої людини немає стійкої дружби. З одними “друзями” вона хтиво обговорює інших. Немає стійких особистих стосунків – від неї втікають партнери. А своїх рідних гнила людина обговорює з чужими, скаржачись.
Відійдіть на безпечну відстань, якщо зовсім піти не можна.
Ганна Кір’янова