Є такі люди: наймиліші, доброзичливі і взагалі чудові у всіх стосунках, але тільки зі сторонніми. З близькими вони суворі, зневажливо ставляться, слова доброго від них не дочекаєшся…
Типова ситуація: мама може бути ввічливою і доброю з усіма іншими, крім вас.
Якщо розповісти про це кому-небудь з боку, то людина вигукне: «Та годі тобі! Твоя мама (і тато) здалися мені такими добрими і хорошими людьми! Напевно, вони просто були чимось засмучені!»
Після такого мимоволі почнеш замислюватися, чому взагалі близькі так нешанобливо і лицемірно ставляться до нас, своїх рідних людей?
Цьому є одне дуже просте психологічне пояснення.
Перш ніж я розповім вам пояснення, уявіть собі картину:
У вас є курка, яка несе золоті яйця. Буквально – ви можете піти їх і продати на ринку, і потім пару років безбідно жити. Але несе вона їх за однієї умови: ви її хвалите, обіймаєте і годуєте. Якщо ви хоч слово погане їй скажете, вона потім 2 роки ніяких яєць не дає. Який висновок ви відразу зробите? «Я ні за що не буду цю курку сварити. Я буду її тільки хвалити? Це ж очевидно!»
Думаю, ви розумієте, до чого я хилю.
Вас сварить ваш близький родич, припустимо, мама. Вона критикує і в цілому недобра до вас – значить, вона звикла, що ви нікуди не подінетеся. Будете слухати, терпіти, мовчати і бути поруч.
Ніхто в своєму розумі не сварить і не гнобить цінних людей, співробітників, друзів і коханих. Сварять тільки тих, кого не цінують і не бояться втратити. А кого не бояться втратити? Хто звик терпіти до себе негативне ставлення і нікуди не йде. Можна не платити співробітникові зарплату, якщо він все одно працює. Можна вколоти дочку або брата, якщо вони слухняно змовчать.
А з цього відповідно можна зробити найголовніший висновок:
Хочете, щоб вас цінували, любили і поважали? Почніть самі себе любити, цінувати і поважати. Не терпіти грубість і хамство, критику. Якщо вас сварять – йдіть. Якщо до вас ставляться недобре – попередьте, що не будете цього терпіти. І стримайте слово.
Як тільки рідні побачать, що за негатив вони втратять вашу підтримку, спілкування і взагалі близьку дружбу з вами – вони почнуть ставитися інакше.
Хтось запитає: «Ну а як же мама? Куди я від неї піду, якщо ми живемо разом?»
Ось тому до вас так і ставляться. Ви краще потерпите, але під бочком у батьків будете далі жити. Ви думаєте, що ви не платите за квартиру гроші, але ви платите своїм емоційними здоров’ям, своєю психікою і своїми нервами.
Грошима заплатити простіше. Задумайтеся про це.
Павло Домрачов
