“Гудзик і гpішник”. Цю притчу варто прочитати усім, хто заплутався в житті.
Жив один чоловік дуже заплутано. Вирішив взятися за розум, робити добрі справи, рятувати душу. Робив їх, робив, а особливих змін в собі на краще не помічав.
Якось він йшов по вулиці, бачить – у однієї бабусі гудзик з пальто обірвався і впав на землю. Побачив і думає: «Та що там! Гудзиків у неї ще вистачить. Не піднімати ж їх! Нісенітниця якась!
Але все-таки, підняв ґудзик, наздогнав стареньку, віддав їй гудзик і забув про це.
Потім він пoмер, і бачить: ваги. Зліва його зло лежить, тягне вниз, а праворуч нічого немає, порожньо! І злo перетягує. – «Ех, – каже собі чоловік, – і тут не пощастило!»
Дивиться, Ангели гудзик кладуть … І чаша з добрими справами переважила. – «Невже один цей гудзик всі мої злi справи перетягнув?» – здивувався чоловік. – Скільки добрих справ я зробив, а їх і не видно!»
І почув, як Ангел говорить йому: «Через те, що ти пишався своїми добрими справами, вони і пропали! А ось саме цього гудзика, про який ти забув, вистачило, щоб ти від загuбелі врятувався!»
