Але 7 років тому мені так зовсім не здавалося. Тоді я відчувала відразу всі негативні емоції, але найсильніше сором, ненависть і злобу. Кинути мене в такий день! Знайшли нареченого тільки через дві доби.
Йому, бачте, було соромно особисто мені сказати, що він сумнівається в правильності рішення, тому вирішив не з’являтися на весілля.
Для мене це був день ганьби. Зате саме завдяки цій події я познайомилася з людиною, яка тепер і є моїм чоловіком. Чоловік повинен був бути водієм на нашому весіллі. А коли я вся в сльозах вибігла і сіла в автомобіль, ми поїхали за місто. Уже через тиждень після цього ми стали зустрічатися.
Ще через два роки розписалися. Зараз я думаю, що все, що не відбувається – все на краще. Викреслила свого колишнього з життя. Навіть чути нічого не хотіла про нього.
І лише недавно дізналася, що колишній перетворився на алкоголіка – з диспансеру не вилазить, родичі його постійно кодують, але без належного ефекту.
Як добре, що цей “чоловік” втік з весілля, інакше б мені довелося з ним мучитися.
