Жінка після 40 починає розуміти багато важливих речей і дивиться на життя по-новому. Адже у цьому віці вже не треба нічого нікому доводити – можна просто бути собою, просто жити.
Авторка блогу “Доступно та просто про моду і стиль” Кльош написала цей текст п’ять років тому. Тоді їй було майже 45. Зараз – майже 50. “Сьогодні я текст просто переклала, нічого не змінивши – каже блогерка. – Бо тепер все це ще більш актуально”. І не тільки якщо ти жінка після 40. І після 50.
Багато жінок у цьому дописі побачить себе, багато хто цього досі прагне. Адже соціальні шаблони часто псують життя, знецінюють його, змушують нас прагнути якогось недосяжного ідеалу. І лише коли ми перестаємо гнатися з ним, можна відчути гармонію і почати отримувати задоволення від життя. Бути просто собою…
Жінка після 40 зрозуміла, що…
- Ти не мусиш носити підбори, щоб здаватися вищою на зріст. Не мусиш носити «статусні» речі, щоб здаватися багатшою. Не треба вдавати з себе когось, ким ти не є. Можна дозволити собі бути собою.
- Не треба намагатися сподобатися усім. Це все одно неможливо.
- Варто намагатися сподобатися лише одній людині – собі самій у дзеркалі. Якщо тобі подобається твоє відображення, цього цілком достатньо для впевненості в собі.
- Не треба носити речі тільки тому, що вони в тренді. Можна носити те, що тобі подобається та пасує. Якщо воно ще й в тренді – тим краще.
- Щоб виглядати сучасно, вистачить одної модної речі в ансамблі та актуальної зачіски.
- Щоб виглядати молодо, треба спочатку виглядати задоволеною, розслабленою та відпочилою. Далеко не завжди це можливо. Та якщо цього нема, пластичні хірурги безсилі.
- Ніщо так не покращує фігуру як пряма спина.
- Ніщо так не покращує колір обличчя як задоволення. Якщо щось приносить задоволення – шоколад, келих вина чи вистава в театрі – можна вважати це процедурою для краси.
- У мене нема і не буде іншої мене. Вищою, гарнішою і молодшою я вже ніколи не буду. Нема сенсу через те перейматися, краще отримувати ті задоволення, які може дати життя, в тому тілі, яке маю.
- Не треба нікому нічого доводити. Собі самій теж. Треба просто жити.
Авторка – Кльош
