У віці 40 років пазурі орла стають надто довгими і гнучкими і він не може схопити ними здобич. Його дзьоб стає занадто довгим і вигнутим і не дозволяє йому їсти. Пір’я на крилах і грудях стає занадто густим і важким і заважає літати. Тепер орел стоїть перед вибором: або смерть, або тривалий і болісний період зміни, що триває 150 днів.
Він летить у своє гніздо, що знаходиться на вершині гори і там довго б’ється дзьобом об скелю, поки дзьоб не розіб’ється і злізе… Потім він чекає, поки не відросте новий дзьоб, яким він вириває свої кігті… Коли відростають нові кігті, орел ними висмикує своє надто важке оперення на грудях та крилах… І тоді, після 5 місяців болю та мук, з новим дзьобом, кігтями та оперенням орел знову відроджується і може жити ще 30 років…
Дуже часто для того, щоб жити, ми повинні змінитись, іноді цей процес супроводжують біль, страх, сумніви… Ми позбавляємося спогадів, звичок та традицій минулого…
Тільки звільнення від вантажу минулого дозволяє нам жити і насолоджуватися сьогоденням та підготувати себе до майбутнього.
