У одного короля було десять диких собак. Він використовував їх, аби вони мучили і з’їдали будь-якого з його слуг, які вчинили помилку.
Якось один із слуг сказав таке, що не сподобалось королю і він наказав кинути цього слугу собакам.
Слуга попросив:
– Я служив тобі десять років, а ти таке робиш зі мною? Будь ласка, перш ніж кинути мене цим собакам, дай мені лише десять днів!
Король погодився.
На другий день слуга підійшов до охоронця, який наглядав за собаками, і сказав йому, що хотів би служити їм наступні десять днів. Охоронець був збитий з пантелику, але погодився, і слуга почав годувати собак, чистити їх, купати і забезпечувати їм всілякі зручності.
Коли десять днів пройшли, цар наказав кинути слугу собакам. Коли його кинули, то всі були вражені, побачивши, як хижі собаки лижуть слузі ноги!
Король, спантеличений побаченим, сказав:
– Що сталося з моїми собаками?
Слуга відповів:
– Я служив собакам всього десять днів, і вони не забули мою службу. Але я служив тобі цілих десять років, а ти все забув, коли я один раз помилився!
– Король усвідомив свою помилку і наказав звільнити слугу.…
Цей пост – нагадування всім нам, коли забуваємо щось хороше, що зробив для нас Бог чи якась людина.
Задумаймось.
Автор: Анна Крючкова
