ДОЗВОЛЬ СОБІ…
Помилятися. Змінюватися. Дивуватися новому хоч в 60, хоч в 16. Дозволь собі не відповідати на провокації.
Дозволь не виправдовуватися, не доводити, не переконувати. Дозволь собі відпускати. І йти. Від тих, з ким не по дорозі. Від тих, хто не любить і від тих кого не любимо. Дозволь собі бути різною. Не підходити ні під які категорії, рамки, стереотипи, типології та види. Не виправдовувати нічиїх очікувань.
Дозволь собі не боятися за дорослу дитину. І за не дуже дорослу теж дозволь собі не боятися. Дозволь собі не думати, що “крім мене нікому нічого в цьому будинку не потрібно”. Дозволь собі не бігти попереду потяга. І позаду теж – не бігти. Просто – не бігти. Можливо навіть почекати потяг, що йде в потрібну сторону.
Дозволь собі займатися собою. Хоча б годину в день. Дозволь собі не говорити: ” У мене немає на себе часу”. Він є. Дозволь його взяти собі.
Дозволь собі мріяти. Дозволь мріяти про нездійсненне (звідки ти знаєш, що воно нездійсненне?). Дозволь собі бути. Дозволь собі бути гідною будь-яких грошей, будь-якої нагороди, будь-якої слави, великої любові, чудового відпочинку.
Просто дозволь. Дозволь собі бути собою.
Спочатку просто дозволь. Потім побачиш, що буде…
©Марі Точиліна
