22 Листопада, 2024
«Дорога під назвою «потім» веде до місця під назвою «ніколи»

«Дорога під назвою «потім» веде до місця під назвою «ніколи»

Пам’ятаєте історію про бабусю, якій дістався ящик стиглих груш. Вона щодня з’їдала підгнилу, приберігаючи кращу на завтра. А завтра підгнивала наступна, і вона їла її. Ця дія повторювалося день у день, поки не закінчилися груші. У підсумку, старенька не покуштувала жодної хорошої груші.

Правдива історія. І сумна. І повчальна.

Ми віримо, що треба трохи напружитися, заробити, заощадити, потерпіти деякі обмеження.

А потім…

Та немає ніякого потім! Є тут і зараз!

Звідки ця впевненість, що щастя треба заслужити?

Заробити? Дочекатися?

Чого дочекатися? Старості? Немочі? Повної відсутності бажань? Смерті?

Вчора розговорилася з сусідкою по дачі. Питаю: «Чого така невесела?»

Вона задумливо зітхнула, сумно посміхнулася і відповідає: «Не встигла озирнутися, а життя пройшло».

Я, звичайно, стала її заспокоювати, на що вона вимовила фразу, яка, власне, і спонукала мене на цей пост.

«Я все думала – ось зароблю грошей, ось побудую дачу, ось діти виростуть, і я почну жити для себе. Зроблю модну стрижку, буду носити тільки сукні. Я ж завжди в брюках ходжу…»

Вона замовкла. Я не стала квапити її.

«Діти виросли, дача побудована, гроші є, а… я так і ношу джинси. Та й зачіска все така ж – хвостик на потилиці».

Мені дуже хотілося підбадьорити знайому: «Так у чому ж справа? Давай швидко в перукарню! Сукню купи!»

Вона втомлено посміхнулася: «Не хочеться. Втомилася я. Розумієш, реальність не виправдала очікування. У вічній суєті я не помітила, як постаріла. Щурячі перегони перемогли».

Півночі я міркувала над її словами.

Щурячі перегони перемогли…

У цієї жінки не виявилося «потім». Вона вичерпалася, вигоріла. На жаль, цей приклад не поодинокий. Таких – мільйони.

Колись прочитала прекрасне висловлювання: «Дорога під назвою «потім », призводить до країни під назвою «ніколи».

Живіть тут і зараз! Дійте! Другого життя в цьому тілі не буде!

Їжте і пийте з красивого посуду. 

Читайте книги, подорожуйте.

Спечіть, нарешті, той самий пиріг, приготування якого постійно відкладаєте через відсутність часу.

І найголовніше – не відкладайте на потім, не економте ніжність, доброту, турботу.

Любіть на повну!

Обіймайте, цілуйте своїх рідних. Даруйте компліменти. Будьте щедрими та щирими.

Все це зробить вас щасливою людиною!

І навіть більше!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *