Моя дочка Дарина вчора несподівано захотіла поговорити зі мною наодинці. Мене це здивувало, адже раніше таких приватних розмов у нас не бувало. Тим паче їй 8 років.

– Мамо, треба серйозно поговорити.

Я насторожилась.

– Я не вперше чую, як ти не даєш татові спати. Виморюєш його майже кожної ночі.

Мої очі ледь не вилетіли зі своїх орбіт.

– Де ти таке почула, доню? Тобі хтось щось розказував?

– Я сама все знаю. І все чую.

Раптово мої щоки спалахнули. Мабуть, настав час поговорити з дочкою про стосунки між чоловіком і жінкою. Як тільки я набралась сміливості заговорити, дочка сказала:

– Треба з цим вже щось робити. Твоє хропіння спочатку тата будить, а скоро і мене почне., а мені в школу вставати рано.

Цього я не очікувала.

– Яке хропіння? Це воно виморює тата по ночах?

– Ну а що ж? Він від нього просинається і човгає спати на диван. Аж поки ти не перевернешся на інший бік.

Я видихнула.

– Молодчинка, Даринко, що турбуєшся про батьків сон. Я обов’язково візьму це до уваги. А поки пішли приготуємо вечерю.

І ми весело почимчикували на кухню. Все ж поговорити на цю тему з донькою потрібно буде. Але тоді, коли наберусь сміливості.