Змія почала переслідувати світлячка, який літав низько у траві. Світлячок зупинився і промовив до неї:
– Чи можу я задати вам три питання?
Змія відповіла:
– Так.
Світлячок розпочав:
– Я належу до вашого харчового ланцюжка?
Змія відповіла:
– Ні.
Тоді світлячок продовжив:
– Я зробив вам щось погане?
Змія знову ж відповіла коротко:
– Ні.
Тоді світлячок задав їй останнє питання:
– Тоді скажіть, чому ви хочете мене з’їсти?
Змія без жодних роздумів відповіла:
– Тому що мені нестерпно бачити, як ти сяєш.
Мораль цієї історії:
Часто деяким людям нестерпно бачити, як ви сяєте, тому вони діють як змії, тишком-нишком і готові знищити вас просто за те, що ви є щасливішими/красивішими/успішнішими/… за них. Тому намагайтеся “не сяяти”, тобто не показувати, коли вам добре живеться. Щасливим потрібно бути тихо, бо так мало залишилося тих, хто дійсно вміє радіти від душі за ближнього, без заздрості, злості і лестощів…
Є два типи заздрісних людей: перші хочуть все, як в тебе, а інші – щоб в тебе взагалі нічого не було… Бережіться і тих, і інших!
