На початку XX століття один шотландський фермер повертався додому й проходив повз болотисту місцину. Раптом він почув крики про порятунок. Фермер кинувся на допомогу й побачив хлопчика, якого засмоктувала грязюка. Він намагався виборсатися із трясовини, але кожний його рух лише пришвидшував загибель. Фермер швидко зрубав товстий сук, обережно наблизився й простягнув рятівну гілку потопаючому. Хлопчик вибрався на безпечне місце. Він тремтів, довго не міг вгамувати сльози, але найголовніше — його було врятовано!
— Підемо до мене в будинок, — запропонував йому фермер. — Тобі потрібно заспокоїтися, висушитися й зігрітися.
— Ні-ні, — хлопчик захитав головою, — мене тато чекає. Він дуже хвилюється.
Із вдячністю подивившись в очі своєму рятівникові, хлопчик утік… На ранок фермер побачив, що до його будинку під’їхала багата карета, запряжена чистокровними скакунами. З карети вийшов розкішно одягнений джентльмен і запитав:
— Це ви вчора врятували життя моєму синові?
— Так, я, — відповів фермер.
— Скільки я вам винен?
— Не ображайте мене, пане. Ви мені нічого не винні, тому що я зробив так, як мала б зробити кожна нормальна людина.
О
— Ні, я не можу залишити це просто так, тому що мій син мені дуже дорогий. Назвіть будь-яку суму, — наполягав відвідувач.
— Я не хочу говорити на цю тему. До побачення. — Фермер повернувся, щоб піти. Та ось на ганок вискочив його синок.
— Це ваш син? — запитав гість.
— Так, — з гордістю відповів фермер, гладячи хлопчика по голові.
— Давайте зробимо так. Я візьму вашого сина з собою до Лондона і сплачу за його навчання. Якщо він такий само шляхетний, як і його батько, то ані ви, ані я не пошкодуємо про це рішення.
Минуло кілька років. Син фермера закінчив школу, потім — медичний університет, і незабаром його ім’я стало всесвітньовідоме як ім’я людини, яка відкрила пеніцилін. Його звали Олександр Флеммінг.
Перед самісінькою війною до однієї з дорогих Лондонських клінік надійшов з важкою формою запалення легенів син того самого джентльмена. Як ви думаєте, що врятувало його життя цього разу? — Пеніцилін, відкритий Олександром Флеммінгом.
Ім’я багатого джентльмена, який дав освіту Флеммінгу, було Рандольф Черчилль. А його сина звали Уінстон Черчилль, який згодом став прем’єр-міністром Великобританії. Уінстон Черчилль якось сказав: «Зроблене тобою, до тебе ж і повернеться».
