Дідусь сидів за весільним столом і з любов’ю дивився на свого онука. А той сяяв від щастя і не зводив очей зі своєї нареченої.
– Справжній чоловік виріс, — подумав з любов’ю дідусь.
Гості веселилися, виголошували тости, піднімали чарки. Уже народ досяг того рівня сп’яніння, коли хотілося з усіма обійнятися і бажати щастя всім присутнім.
Дід потихеньку вибрався з-за столу, накинув на плечі піджак і вийшов на повітря. Дзвінко кричали цвіркуни та цикади. Здавалося, вони теж раділи весіллю молодих.
Але шум на вулиці був душі старого милішим, і він присів на лавочку під кущем бузку.
Важка гілка опустилася йому на плече, і він втягнув у себе її запашний аромат. Прикрив очі й подумки полинув на своє весілля.
Ось вони за столом з його коханою дружиною Настею. Гостей небагато, всього п’ять осіб, але це найкращі друзі, які від щирого серця раділи за молодих.
Ось Настя ставить на стіл смажену зі шкварками картоплю — коронна страва їхньої майбутньої сім’ї.
Ось потупивши очі, вона підставляє йому свої губи для поцілунку, під дружний крик «Гірко!».
Так, молодість …. Шкода, Настя не дожила до весілля внука.
– Дід, ти в порядку? – наречений з занепокоєнням доторкнувся до плеча діда.
Дідусь розплющив очі й посміхнувся:
– В порядку, не хвилюйся.
Молодий чоловік опустився на лавку поряд зі старим дідусем.
– Я бабусю твою згадував, от би вона пораділа.
Онук відкинувся на спинку лавки:
– І я щасливий, діду. Так би все життя …. Як ви з бабусею.
– Так і буде. Тільки, запам’ятай ось що … це мені ще мій дід казав. Будь завжди мужиком … справжнім таким. Зараз чомусь соромляться цього слова, і «мужик» вважається мало не лайкою. Але справжня жінка завжди буде поруч тільки зі справжнім мужиком — надійним, на якого завжди можна покластися, розумієш?
Мій дід казав: кожна жінка, як птах, народжена літати. І якщо вона зустріне справжнього чоловіка, вона навчить літати і його. Головне, не обламати їй крила в сімейному житті. Інакше, вона все одно буде літати, тільки, в кращому випадку — не з тобою, а в гіршому — вже на мітлі.
Молодий чоловік посміхнувся такому уроку.
– Це, звичайно, жарт. Але, як показує життя, дуже правдивий жарт.
Дідусь поплескав молодого по плечу:
– Іди, он молода дружина турбується. Іди до неї.
І дивився, як від будинку відокремилася легка фігурка в білому і пішла назустріч його онукові. Ось вони взялися за руки …
– Нехай вони будуть щасливі, так, Настю? Попроси там Бога, тобі ж ближче…
