Одного разу людина, невдоволена своїм життям, запитала у Бога:
– Чому в мене важка доля? Чому я маю нести свій хрест? Чи можеш дати мені легший? Я втомився від труднощів!
І ось сниться цій людині сон. Бачить він низку людей, що повільно йдуть, і кожен несе свій хрест. І сам він також йде серед цих людей. Втомився він іти, і здалося людині, що його хрест довший за інші. Тоді він зупинився, зняв хрест із плеча та відпиляв від нього шматочок. Іти стало набагато легше, і він швидко дійшов до місця, куди прямували всі. Але що ж це? Перед ним глибока прірва, і лише з іншого боку починається земля Вічного Щастя. Як же туди дістатися? Навколо не видно ні містка, ні кладки.
Нести хрест — це не пр0кляття. Це боротьба зі злом, що є всередині кожного з нас і кожен має її вести. Це щоденний обов’язок шляху до звільнення.…
Кожному дається той хрест, який він зможе понести.
