Після того, як не стало дідуся, бабуся (мати мого батька), вирішила продати будинок в рідному селищі і купити будинок в селищі, де проживала з сім’єю її старша дочка. Бабуся жила одна, а дочка і внуки відвідували її і збирали урожай з величезного саду. Але одного разу сталася пожежа, і проживати в будинку стало неможливо. Після цього бабуся сильно захворіла і хоча була ще молодою, їй був потрібний догляд.
Тітка не захотіла брати її до себе в квартиру, і відвезла до молодшої сестри. Так бабуся почала жити з родиною молодшої дочки, стан її здоров’я сильно погіршився. Тоді вона написала лист моєму батькові, з проханням забрати її: «Синку, тут про мене зовсім не дбають, приїжджай і забери мене до себе». Батько тут же поїхав за нею.
Бабусю привезли до нас і мої батьки відразу ж звернулися до кращих фахівців, лікували бабусю і доглядали за нею. Бабуся була впевнена, що з такою турботливою невісткою, як моя мама, вона неодмінно видужає. Підкреслювала, що рідні доньки ніколи так за нею не дивилися. Але зусилля моїх батьків не дали результатів, лікарі розводили руками і казали, що випадок запущений, допомогти не можуть. Бабуся перестала елементарно рухатися, а потім перестала говорити. Мамі довелося взяти тривалу відпустку, щоб цілими днями доглядати за нею.
Якось подзвонила старша тітка, і запитала, як там її мати. Батько сказав, що вона дуже погана, навіть не може самостійно їсти, на що тітка відповіла: «Ну, потерпіть, напевно, вже недовго залишилося».
До речі, коли бабусю тільки перевезли до нас, деякі її речі були зав’язані в щільні тюки, і вона наказала не розпаковувати ці вузлики, а заховати їх в шафу подалі. Ніхто не посмів її не послухатися. Коли ж бабуся втратила здатність говорити і рухатися, вона намагалася поглядом на щось вказати моїй мамі, а та не могла її зрозуміти. Було помітно, що бабусю щось сильно турбує, але що саме – мої батьки не розуміли.
Коли бабусі не стало, приїхали обидві тітки. Старша показово лила сльози, але відразу ж почала діставати мою матір, щоб та витягла і показала їй всі бабусині речі. Мама відповіла, що зараз не до речей, по квартирі неможливо пересуватися через велику кількість людей, потрібно перечекати. Але тітка не відступала, і мамі довелося протиснутися і витягнути речі бабусі. Та відразу ж почала жадібно розмотувати бабусині тюки, і виявилося що в одному з них, серед одягу була захована чимала сума грошей, розкладена по пачках.
І тільки тоді мама, нарешті, здогадалася, що бабуся намагалася вказати їй поглядом на шафу, де знаходилися гроші! Але тітка схопила ці пачки купюр в оберемок, пообіцявши, що потім розділить все порівну. Мама чомусь ще показала їй бабусин гаманець. Тітка вихопила його, вигребла всі наявні гроші, і порожнім повернула мамі, мовляв, матимете згадку про бабусю.
На цьому вона не заспокоїлася, і почала вимагати від мого батька, щоб він віддав їй бабусине золото. Батько перебував у пригніченому стані і, не замислюючись, віддав їй все, що просила.
Потім відразу тітка і її чоловік поїхали, і, природно, нічого ділити не стали. Молодшу тітку гроші не цікавили зовсім, оскільки її чоловік в ті часи був доволі забезпеченою людиною. Але як сестра могла так нагло обікрасти рідного брата, у якого на той момент були малолітні діти, і який, єдиний, до кінця доглядав за матір’ю? Тобто догляд за своєю матір’ю вона поклала на брата і його дружину, а спадок вирішила загарбати собі?
А які роззяви мої батьки, що протягом декількох місяців в їх квартирі, у них під носом перебувала велика сума грошей, а вони не наважилися заглянути в бабусині речі, навіть гаманця її ні разу не відкрили, і в підсумку все вигребли у них на очах. Але ж батько завжди знав, що у його матері можуть бути пристойні гроші!
Тітка після цього зникла на кілька років, ховалася, не дзвонила і не з’являлася, гроші виявилися їй дорожчими за рідного брата. Потім, через роки, з’явилася, як ні в чому не бувало. За життя вона абсолютно не піклувалася про матір, а думала лише про те, як швидше отримати її спадок. Батько ж заявив, що він був для своєї матері щиро люблячим і турботливим сином, який постарався зробити все можливе, щоб продовжити її дні, і свідомість цього факту йому дорожча за всі гроші на світі.
