Коли я чекала дитину, чоловік відвіз мене жити на дачу, сказав, що там свіже повітря, овочі, фрукти. Дмитро приїжджав до мене щовихідних. Та одного разу сказав, що їде в інше місто у відрядження до кінця року. Ця новина нас обох засмутила, але таку хорошу роботу він втратити не міг. В призначений термін у мене з’явився прекрасний малюк. Після його появи ми продовжували жити з дитиною на дачі. Інколи Дмитро з’являвся, привозив продукти, брав дитину на руки, а потім знову їхав. Восени я поїхала до мами в село, адже на дачі було холодно, та й мама мені допомагала. А потім я випадково дізналася, що ніякого відрідження у мого чоловіка не було

З Дмитром ми познайомилися в інституті на студентській вечірці. Покохали одне одного з першого погляду. До завершення навчання ми були разом кругом, мені всі подруги заздрили. Відразу після отримання дипломів ми одружилися. Влаштувалися на роботу, взяли квартиру в кредит і все в нас йшло як по маслу, але була одна проблема. Ми дуже мріяли про дитину, але чомусь, довгий час нічого не виходило. Аналізи, фахівці і ось, нарешті вийшло.

Нашій радості не було меж. У нас у сусідів йшли ремонти, мені постійно було недобре від цих запахів і шуму, тому ми вирішили, що цей період я буду жити на дачі. Чоловік приїжджав до мене кожні вихідні. Потім одного разу сказав, що їде в інше місто у відрядження до кінця року. Ця новина нас обох засмутила, але таку хорошу роботу він втратити не міг.

В призначений термін у мене з’явився прекрасний малюк. Після його появи ми жили з дитиною на дачі, свіже повітря, овочі-фрукти. Восени я поїхала трохи пожити в мами. Чоловік все одно у відрядженні, а мамина допомога потрібна.

Але в один прекрасний день я дізнаюся, що Дмитро не був ні в якому відрядженні, що він живе давно з іншою жінкою, і вона навіть не здогадувалася про про моє існування. Я не знаходила собі місця, я просто була в розпачі. На мої плечі лягло стільки побутових проблем, які я мусила вирішувати сама, розуміючи, що чоловік працює, він далеко, піклується про достаток сім’ї і не може нам допомогти. А він був весь цей час в цьому ж місті і взагалі не переймався як нам живеться. Приїде на один день, подарунки привезе, сина на руках потримає і назад у відрядження.

Дмитро добре влаштувався – живе на два будинки. А мені тепер треба робити важкий вибір – потрібен він нам чи ні, залишаємося ми сім’єю, або кожен йде геть. Та й великі у мене сумніви, що сама я з усім впораюсь. Ось думаю, ставити його перед вибором чи ні. Хай вирішує – або я з дитиною, або та інша жінка. Або закрити очі на неї і продовжувати жити як жили.

Жінка, з якою він живе, до речі, його колега по роботі. Він забезпечує її, щедрий на подарунки. У неї є дитина від першого шлюбу, дівчинці 5 років. Вона дуже міцно тримається за Дмитра, сама навряд чи його залишить. Як далі жити навіть не уявляю.