Лектор запитав свою аудиторію: “Як ви вважаєте, яку жінку можна назвати розумною?”
Усі мовчали, перебираючи в голові образи – від мами та першої вчительки, до відомих актрис та дружин президентів. Лектор чекав на відповідь. Із зали почулися голоси:
– Та, яка зробила своїх дітей та чоловіка щасливими.
– Та, яка ухвалює правильні рішення.
– Та, що заробляє більше за чоловіка.
Я дивилася цю лекцію у записі. Якби перебувала у залі, то відповіла б: “Терпляча”. Не сама вигадала, а прочитала в книзі в одного розумного письменника.
Терпіння – це витримка і контроль, це вміння сидіти в засідці і чекати, це навик переживати погані часи, відчуваючи спрагу, голод, дискомфорт. Навіть картопля без терпіння не виросте, і троянда не розквітне. А що говорити про стосунки з оточуючими…
Не завжди за блага треба боротися. Іноді потрібно запастись терпінням, щоб їх отримати. Розумна жінка – спокійна та врівноважена. Цю версію ніхто не назвав. Кожен другий згадував гроші, забезпеченість. Але ж не для всіх гроші дорівнюють щастю.
Комусь хочеться прюцювати в лабораторії, а комусь танцювати на сцені. Кожен має своє щастя. Щоб займатися тим, що тобі цікаво, тут і зараз, для цього справді, потрібен розум.
Лектор, посміхнувшись, процитував рядок із Сартра:
Розумні люди не бувають злими, агресія передбачає обмеженість.
Іноді потрібно як слід розсердитися, щоб перейти на новий рівень розвитку. Злість – як паливо. Непримиренність із тим, що є. Жага більшого, нового.
А ось у стосунках із людьми злим бути безглуздо. Треба шукати “своїх” людей, а не перейматися негативними емоціями.
Коли кажуть, що людина добре влаштувалась у житті, мають на увазі високу посаду, комфортне житло. Але влаштуватися – це не про гроші та майно. Це про відсутність роздратування та злості насамперед.
