Мама веде маленьку доньку в школу, тримаючи її за руку. У цей момент у неї в голові не припиняють спливати думки про безліч справ, які потрібно зробити: зайти в магазин за продуктами, прибрати будинок, приготувати їжу.
Їй неабияк набридли всі ці побутові клопоти, які доводиться виконувати щодня. Іноді так хочеться, щоб дочка скоріше підросла і змогла сама ходити в школу. Можливо, хоча б тоді у мами з’явиться кілька вільних годин і вони з чоловіком зможуть кілька днів відпочити разом. У сім’ї також є молодший син, який весь час вередує і плаче ночами. Ночі останнім часом стали здаватися їй просто нескінченними, вона лише мріє про відпочинок хоча б на пару годин.
Але ось який лист вона написала. Її слова вражають:
«Коли ви вперше обіймаєте свою дитину, ви повністю змінюєтеся, ви вже ніколи не будете такою людиною, якою були раніше. Можливо, ви будете сумувати за тією собою, якою були колись. Коли у вас була свобода, час. Коли було набагато менше приводів для занепокоєння.
Ви зрозумієте, що значить справжня втома, якої ви не відчували ніколи раніше.Дні будуть проходити один за одним так, ніби вони всі однакові, зайняті годуваннями і відрижками, змінами підгузків і плачем, скаргами та суперечками, короткими уривками сну або взагалі без нього. Може здатися, що це якась нескінченна круговерть одних і тих самих подій.
Але не забувайте…
Все буває в останній раз.Настане день, коли ви в останній раз погодуєте свого малюка грудьми.
Він буде засинати у вас на колінах після насиченого дня.
І прийде день, коли ви в останнє зможете обійняти свою дитину під час сну.Одного разу ви будете нести його на руках.
А потім настане день, коли ви вже не зможете підняти його і нести так само.Ввечері ви будете купати його у ванні.
А потім він раптом захоче митися сам.Він буде тримати вас за руку, коли ви будете переходити дорогу.
А потім вже ніколи про це не попросить.Він прошмигне до вас в кімнату посеред ночі, щоб ви його обійняли. І несподівано це стане останнім разом, коли він розбудив вас заради цього.
Одного разу ви будете співати разом з ним веселу дитячу пісню і повторювати всі рухи з неї. А потім ви вже ніколи не заспіваєте її з дорослішою дитиною.
Він поцілує вас на прощання перед школою, а через пару днів попросить вас більше цього не робити.
Одного разу ви в останній раз прочитаєте йому казку на ніч і витрете забруднене личко.
Одного разу він в останній раз буде бігти вам назустріч і радісно стрибати на руки.
Факт в тому, що ви ніколи не знаєте, коли трапиться цей останній раз.
Тому поки ви переживаєте всі ці моменти, цінуйте їх і пам’ятайте, що колись їх не буде і вже ніщо їх не поверне».
Ці слова допоможуть всім батькам, виснаженим щоденними проблемами і турботами.
Бути матір’ю – важка праця, але це також величезне щастя і унікальний досвід, повний моментів, які ми з ніжністю зберігаємо в пам’яті і за якими рано чи пізно будемо сумувати.
Терпіння Вам, дорогі батьки!”
© Марина Дохновська
