Лиш той гріхи простить уміє,
Хто сам помилуваним був.
Поселить в серденько надію,
Хто власний відчай поборов.
Насіє радості у смутки,
Хто гірко плакав і болів.
Розділить щиро свої статки,
Бо побував між жебраків.
А переживший власне горе,
Не кине у біді нікого.
У заздрості той не потоне,
Радіть хто вміє за другого.
Лиш ті з людей обрали пекло,
Хто в рай повірить не зумів!
Добро мудрець чинить уперто,
Бо суть життя він зрозумів…
