«Молитва» Екзюпері, написана в один з найважчих моментів його життя, нагадує нам про найголовніше. Нам би всім задуматися про речі, які він просить:
«Господи, я прошу не про диво і не про міражі, а про силу кожного дня. Навчи мене мистецтву маленьких кроків.
Зроби мене спостережливим і спритним, щоб в строкатості буднів вчасно зупинятися на відкриттях і досвіді, які мене схвилювали.
Навчи мене правильно розпоряджатися часом у моєму житті. Подаруй мені тонке чуття, щоб відрізняти першорядне від другорядного.
Я прошу про силу стриманості і міри, щоб я по житті не літав і не ковзав, а розумно планував протягом дня, міг би бачити вершини і горизонти, і хоч іноді знаходив би час для насолоди мистецтвом.
Допоможи мені зрозуміти, що мрії не можуть бути допомогою. Ні мрії про минуле, ні мрії про майбутнє. Допоможи мені бути тут і зараз і сприйняти цю хвилину як найважливішу.
Убережи мене від наївної віри, що все в житті має бути гладко. Подаруй мені чітке усвідомлення того, що складності, поразки, падіння і невдачі є лише природною складовою частини життя, завдяки якій ми ростемо і зріємо.
Нагадуй мені, що серце часто сперечається з розумом.
Пошли мені в потрібний момент когось, у кого вистачить мужності сказати мені правду, але сказати її люблячи!
Я знаю, що багато проблем вирішуються, якщо нічого не робити, так навчи мене терпінню.
Ти знаєш, як сильно ми потребуємо дружби. Дай мені бути гідним цього найпрекраснішого і ніжного Подарунка Долі.
Дай мені багату фантазію, щоб в потрібний момент, в потрібний час, в потрібному місці, мовчки або кажучи, подарувати комусь необхідне тепло.
Зроби мене людиною, яка вміє достукатися до тих, хто зовсім «внизу».
Убережи мене від страху пропустити щось у житті.
Дай мені не те, чого я собі бажаю, а те, що мені дійсно необхідно.
