На заробітках я вже доволі давно. Поїхала колись, бо роботу вдома втратила. Як це зазвичай трапляється, чоловік мене не чекав, привів іншу в наш дім. Тож довелось мені ще й на квартиру собі заробляти. Врешті купила, доволі непогану. З часом донька моя заміж зібралась, дала я гроші і їй на житло. Син ж мій Микола привів дівчину в мою квартиру. Я проти не була, однаково ж постійно за кордоном.
Згодом вони побралися. Народилась онука. Невістка Оля виявилась доволі гарною дівчиною, ми відразу потоваришували. І ось якось вона в сльозах зателефонувала мені й поскаржилась, що Коля не дає їй грошей на дитину, а вона знову вагітна. А гроші взагалі не знати куди діває. Тоді я й вирішила – більше ні копійки йому не давати. Потрохи висилала невістці, а решту відкладала.
Син неодноразово зі мною через усе це сварився, та я не відступала. Коли ж почалась війна, донька з сім’єю виїхала до Канади. А от Артур почав вимагати в мене гроші, щоб відкупитися.
– Я теж хочу виїхати, дай 10 тисяч євро – мене проведуть через кордон!
– Сину, це дуже великі гроші!
– Сестра з чоловіком виїхала, а мені допомогти ти не хочеш?
– Вони гроші не просили.
– Але їм ти допомогла квартиру купити, а мені – ні!
– Ти ж спокійно собі живеш в моїй!
– Але продати її не можу!
З часом він заспокоївся. Наче сказав, що на роботі йому бронь оформили, я раділа. І от цьогоріч я вирішила приїхати на свята додому і купити невістці з сином квартиру. Та нікому нічого не сказала. Та Микола розумів, що я везу гроші і раптом запропонував.
– Мамо, то дуже небезпечно. Краще вишли мені гроші.
Я послухала, так і зробила. І ось приїхала, а Миколи ніде нема. У квартирі лише невістка з двома дітьми.
– А де ж Микола? – питаю я, а Оля лише плакати починає.
– Покинув мене.
– Як покинув?
– У нас давно все погано було. Він виїхав з країни.
Я не могла повірити в це. Та мій рідний син обікрав мене. Забрав всі гроші і втік, залишивши мене з невісткою і двома онуками. Звісно, я їх не вигнала, навпаки, пообіцяла, що повернусь на заробітки і буду підтримувати її фінансово скільки зможу. Та син так мене розчарував, навіть не знаю, як з цим далі жити. Порадьте?
Залишити відповідь